Видатні жінки України.

 



Роксолана - руйнівниця османських традицій.

    Кожній країні потрібні свої герої. Без них її історія була б нецікавою і буденною. Хоч би як складалися події в державі, їхня важливість і неповторність допомагають зрозуміти нам яскраві особистості, які жили в той чи інший період. Саме завдяки їхній знаковості вимальовується будь-яка країна на тлі інших, визначається її державний статус.
    Роксолана, безперечно, є однією з найвідоміших жінок не тільки в українській і турецькій, але й у світовій історії. Про неї написано десятки книжок і музичних творів, її зображено на багатьох картинах.
    Точне місце народження Роксолани, як і її християнське ім'я, науці не відомі. Народилася близько 1505 року. Найвидатніший український орієнталіст Агатангел Кримський зауважив, що за твердженням графа Станіслава Ржевуського (польського історика), Роксолана була "попівною" з Рогатина на ім'я Олександра. За версією польського поета Мавриція Гославського, Роксолана родом із містечка Чемерівці (сучасної Хмельницької області). Для тогочасних європейських дипломатів лишалася "уродженкою Русі", а прізвиськом "Роксолана" зобов'язана послу Священної Римської імперії барону Ож'є Гіслену де Бусбеку. В українській літературі XIX століття дівчину стали називати Анастасією.
    За версією сучасника Роксолани Михайла Литвина, її полонили кримські татари. Ймовірно, вона була продана на жіночому невільничому ринку Аврат Пазари в Стамбулі. Можливо, її обрала Хафса Султан, султанова мати, або візир Ібрагім-паша, який пізніше й подарував її Сулейману. Вважається, що це сталося між 1517 і 1520 роками. Але в архівних записах султанського гарему дата інша – 1515-1516 роки. Тобто Роксолану захопили в 9-11-річному віці. Така практика в Османській імперії була звичною, адже маленьких дівчат  значно легше привчити до східних звичаїв і традицій.
    У гаремі Бабус-сааде ("Брами блаженства") їй дали ім'я Хюррем (по-перські "радість"), Роксолана жадібно вбирала в себе все, чому її вчили в палаці. Історики свідчать, що через деякий час вона опанувала турецьку, арабську та перську мови, навчилася гарно танцювати, декламувати сучасників, а ще грати за правилами чужої, жорстокої країни, в якій вона жила. Слідуючи правилам своєї нової батьківщини, Роксолана прийняла іслам.
    Сулейман І Пишний син Селіма І Грізного, був одним з найвідоміших османських султанів. У Європі його звали Пишний, в Османській імперії — Кануні (Законодавець) — за створення законів, спрямованих на захист інтересів феодалів. Сулейман І став найвизначнішим правителем Сходу XVI століття.
    Дуже скоро Роксолана привернула увагу Сулеймана і домоглася відсторонення головної наложниці Махідевран. Перші відомості про Роксолану у Стамбулі з'явилися наприкінці 1521 року. Тоді вона народила султанові Сулейману свого первістка, сина Мехмеда. На той час їй мало бути приблизно 16 років. Султан виділив своїй молодій наложниці щедре утримання. У рік народження другого, сина Селіма султан подарував їй землю і будинки неподалік хамаму Махмуда-паші у Стамбулі.
    За десять років Роксолана народила султанові п'ятеро синів і доньку, що докорінно суперечило традиціям Османської династії того часу. Наложниці султана могли народжувати лише по одному хлопцю, із тим, щоб кожен принц і претендент на султанський трон мав захисника і наставника в особі власної матері. Між султаном та його наложницями не передбачалися тривалі почуття, і матері принців вирушали з палацу супроводжувати своїх синів, коли ті відбували на посади губернаторів у провінції для набуття практики державного управління. Така практика пасувала династичній традиції Османів. Та Хюррем стала першою фавориткою, яку залишили в Стамбулі. Ба більше: після народження дітей, Сулейман зробив її своєю офіційною дружиною в 1534 році та надав їй титул Хасекі Султан ("особисто відзначена султаном"). Цей титул в ієрархії гарему вважався другим після валіде – матері султана. Сучасники ніяк не могли пояснити її впливовість і просто вважали, що Хюррем зачаклувала султана.
    Після смерті матері султана Айше Хафси Султан у 1534 році Роксолана стала управителькою гарему. Після пожежі 25 січня 1541 в Старому палаці, де розташовувався гарем, домоглася його перенесення до султанської резиденції Топкапи, місця засідань уряду. Роксолана була першою і єдиною жінкою в історії Османської імперії, яка удостоювалася офіційного титулу. Українка вважалася султаншею Хасекі, а це означало, що вона була співправителькою Блискучої Порти, і султан Сулейман поділяв з нею свою владу.
Лист Роксолани Сулейману
    Роксолана зрештою досягла своєї мети, після Сулеймана османський трон успадкував її син, відомий як Селім II. Проте одразу після її смерті молодший син Баязид підняв повстання проти батька і брата, зазнав поразки, знайшов прихисток у Персії та був там страчений на прохання султана. Улюблена дитина Хюррем увійшов в історію, як Селім-п'яниця. Йому не вдалося підняти імперію або хоча б зберегти успіхи своїх батьків, Османська держава при його правлінні занепала, адже його більше цікавили розваги, ніж справи й розширення кордонів імперії.
    Сулейман не брав свою дружину у військові походи, проте вона певною мірою керувала країною за час його відсутності. Приймала іноземних послів та правителів, впливових вельмож та митців. За її ініціативою звели багато мечетей, шкіл, караван-сараїв (заїжджих дворів) у Стамбулі, Єрусалимі, Мецці, Медіні, Едірне (Адріанополі).
    У дні розлуки Роксолана і Сулейман листувалися віршами перською, турецькою і арабською мовами. Збереглося 8 листів Хюррем до Сулеймана, написаних між 1528 та 1557 роками. Писали їх палацові писарі, але деякі — мають оригінальні автографи султани.

Гробниця Роксолани
      Хюррем Султан померла 15 або 18 квітня 1558 року. Похована в мавзолеї, збудованому на подвір'ї мечеті Сулеймана. Сулейман на її честь по всій імперії збудував велику кількість об'єктів, присвячених їй.
    Султан помер в ніч з 5 на 6 вересня 1566 року під час військового походу на Угорщину. Тіло падишаха перевезли до Стамбулу і поховали поруч з Роксоланою.
    Хюррем Султан мала значний вплив на політику. Від неї почався період, який історики називають "жіночий султанат" – час, коли жінки мали величезний вплив на політичну ситуацію і, певною мірою це призвело до занепаду імперії. Цікаво, що цей період почався з українки Роксолани, а закінчився іншою українкою – Турхан Хатідже.

                    Бібліографія:

    Шутко, О. Є. Роксолана: міфи та реалії [Текст] / Олександра Шутко. – 2 вид. перероб. і доп. – Тернопіль : Навчальна Книга Богдан, 2016. – 271 с.
    Загребельний, П. А. Роксолана [Текст] : роман / Павло Загребельний ; [упоряд., передм. А. Шпиталя]. – Київ : Сакцент Плюс, 2016. – 704 с. - (Зібрання творів).
    Рощина, Н. А. Роксолана [Текст] / Наталія Рощина. – Харків : Антологія, 2013. – 123 с.
    Сто видатних українців [Текст] / авт. ст. Н. В. Астапенко, О. К. Барашкова, А. В. Дарибогова та ін. – Київ, 2006. - С. 62-65.
    Енциклопедія історії України [Текст] : у 10 т. Т. 9. Прил - С / редкол.: В. А. Смолій та ін. – Київ, 2012. – С. 272-274.
    Видатні жінки української історії. Біографічні нариси на тлі історичних подій [Текст] : Кн. 1. X-XVIII ст. / [упоряд. Сергій Петрович Сегеда]. – Київ : Балтія-Друк, 2020. – 264 с.
    Видатні постаті в історії України: IX-XIX ст. [Текст] : Короткі біографічні нариси. Історичні та художні портрети / В. І. Гусєв, В. П. Дрожжин, Ю. О. Калінцев та ін. – Київ, 2002. – С. 103-106.
    Гордієнко, Я. Errare humanum est: 50 нарисів з українського примарознавства [Текст] / Яків Гордієнко. – Київ : Дуліби, 2014. – С. 24-28.
    Шутко, О. Гарем османських султанів. Доба "Жіночого султанату" [Текст] / Олександра Шутко. - Харків, 2021. - С. 45-81.