Краєзнавство. Голосіїво - наш дім.
Дерусифіковані назви вулиць в Голосіївському районі.
Україна отримала незалежність більше тридцяти років тому, але звільнення від всього "совєтського" і "російського" було дуже повільним, а іноді і зустрічало спротив. Війна, яка прийшла на нашу землю від росії в 2014 році спричинила вибух громадянської свідомості, поклик українців відокремити наші історичні і культурні надбання від країни-агресора. Процес декомунізації і дерусифікації позначився на зміні назв вулиць, відторгнення увіковічення "советського" і "російського" в пам'ятниках, святах, усвідомлення важливості української мови та наших традицій.
Пропонуємо перелік вулиць та провулків, які набули нові назви в Голосіївському районі міста Києва. Вони розташовані в алфавітному порядку. Наприкінці переліку для зручності пошуку змінених назв вулиць і провулків подано стару назву, а через тире нову.
Альпійська вулиця - місцевість Ширма. Пролягає від вулиці Карпатської Січі до Козацької вулиці.
Альпійський провулок – місцевість Ширма. Пролягає від вулиці Катерини Грушевської до Альпійської.
Вулиця та провулок виникли в середині ХХ століття і отримали назви П'ятигорська вулиця та П'ятигорський провулок.
Сучасні назви на честь гір Альпи – з 2023 року.
Вулиця Антоновича - місцевість Нова Забудова. Пролягає від вулиці Гетьмана Павла Скоропадського до Либідської площі.
Вулиця виникла в 30-ті роки XIX століття і складалася з двох вулиць: Кузнечної і Набережно-Либідської. У 1909 році обидві вулиці об'єднані під назвою Кузнечна. 1936 року перейменована на вулицю Горького.
Сучасна назва на честь українського історика, археолога, етнографа Володимира Антоновича - з 2014 року.
Провулок Бабієнків - місцевість Деміївка. Пролягає від Деміївської до Козацької вулиці.
Провулок відомий з 1-ї чверті XX століття. Мав назву 2-га Павлівська ( паралельна назва – провулок Бабієнків, від призвища першопоселенців), з 1955 року - вулиця Бурмистенка.
З 2023 року відновлена історична назва - провулок Бабаєнків.
Багринова вулиця - місцевість Багринова гора. Пролягає від проспекту Науки (двічі, утворюючи форму дужки).
Вулиця утворилася в 1-й половині XX століття під назвою Багрінова (Багринова), від місцевості Багринова гора, поблизу якої прокладена вулиця. 1952 року отримала назву вулиця Адмірала Ушакова.
Історичну назву відновлено в 2023 році.
Вулиця Професора Балінського - житловий масив Теремки-II. Пролягає від вулиці Героїв Маріуполя до вулиці Юлії Здановської.
Вулиця виникла в 60-ті роки XX століття під назвою Сергія Костичева.
В 2022 році вулиця перейменована на честь професора Бориса Балінського - біолога, піонера експериментальної ембріології та електронної мікроскопії.
Бескидська вулиця - місцевість Багринова гора. Пролягає від Панорамної вулиці до тупика.
Вулиця виникла у 50-х роках XX століття і отримала назву Жигулівська вулиця.
Сучасна назва - з 2022 року на честь височини Бескиди західної частини Українських Карпат.
Вулиця Рея Бредбері - місцевість Голосіїв. Пролягає від провулку Леопольда Ященка до Васильківської вулиці.
Відома з 1-ї третини XX століття і мала назву Некрасовський провулок. 1955 року отримала назву провулок Володі Дубініна.
Сучасна назва на честь американського письменника-фантаста Рея Бредбері - з 2023 року.
Вулиця Володимира Брожка – вулиця в Голосіївському та Солом'янському районах міста Києва, місцевості Забайків'я, Монтажник, Совки. Пролягає від вулиці Миколи Грінченка до вулиці Андрія Норова.
Вулиця виникла на початку XX століття під назвою Лугова, з 1955 року набула назву Кіровоградська.
Сучасна назва на честь солдата Збройних сил України, учасника АТО Володимира Брожка - з 2018 року.
Бузька вулиця - місцевість Ширма. Пролягає від Мелітопольської вулиці до кінця забудови.
Виникла в 1950-ті роки. 1953 року отримала назву Єнісейська вулиця.
Сучасна назва на честь річок Південний та Західний Буг - з 2022 року.
Провулок Миколи Бурачека - місцевість Багринова гора. Пролягає від проспекту Науки (двічі, утворюючи підковоподібну форму).
Провулок виник у 1-й половині XX століття, мав назву провулок Шевченка, на честь Тараса Шевченка. 1955 року отримав назву провулок Левітана.
Сучасна назва на честь українського живописця Миколи Бурачека - з 2023 року.
Вулиця Зої Бутенко - місцевість Голосіїв. Пролягає від Коломийського провулку до тупика.
Вулиця виникла в 50-ті роки XX століття. В 1957 році отримала назву Івана Сєченова.
В 2024 році перейменована на честь української науковиці у галузі онкології Бутенко Зої Андріївни.
Васильківська площа - місцевість Голосіїв. Розташована між вулицями Академіка Книшова, Васильківською, Михайла Максимовича і Теслярською.
Вулиця виникла ймовірно у 1920–30-ті роки як площа без назви. У 1970-х роках отримала назву Амурська.
Сучасна назва від назви міста, вулиці та станції метрополітену розташованих поруч із площею - з 2022 року.
Вулиця Велика Васильківська – розташована в Шевченківському, Печерському, та Голосіївському районах Києва. Пролягає від Бессарабської площі і бульвару Тараса Шевченка до Либідської площі і бульвару Миколи Міхновського.
Вулиця відома з давніх часів як шлях з Києва до Василькова, з 1-ї третини XIX століття мала назву Велика Васильківська. До середини XIX століття біля Бессарабської площі була міська застава, далі пролягав незабрукований піщаний шлях. В 1833 році на Велику Васильківську була переведена з Печерську церква князя Володимира, від якої одержали назви Володимирська площа та Володимиро-Либідська вулиця.
На місці скверу, розташованого біля перетину з вулицею Івана Федорова була так звана Кінна площа, на якій до 90-х років XIX століття проходили кінні ярмарки. На початку XX століття поряд з площею були побудовані Троїцька церква (знесено за радянських часів), Троїцький народний дім (нині Театр Оперети).
Інтенсивна забудова вулиці розпочалася з 2-ї половина XIX століття. З 1944 року мала назву Червоноармійська вулиця.
Історичну назву вулиці відновлено в 2014 році.
Виставкова вулиця - місцевість Голосіїв. Пролягає від Голосіївського проспекту до кінця забудови.
Вулиця виникла в середині XX століття під назвою Виставочна, оскільки розташована поблизу колишньої Виставки передового досвіду народного господарства УРСР. 1971 року отримала назву вулиця Полковника Потєхіна.
Історичну назву відновлено в 2023 році.
Віто-Литовський провулок - місцевість Корчувате. Пролягає від Столичного шосе (двічі, утворюючи форму дужки).
Провулок виник у 1-й половині XX століття на ділянці теперішнього Столичного шосе між початком с. Корчуватого і Великою Китаївською вулицею (тепер проспект Науки). У 1958 році вулиця отримала назву Чапаєвське шосе, від щойно включеного до межі Києва села Віта-Литовська (тоді - Чапаєвка).
Сучасна назва, що походить від назви місцевості Віта-Литовська - з 2015 року.
Гайдамацька вулиця - місцевість Забайків'я. Пролягає від Байкової вулиці до вулиці Володимира Брожка.
Вулиця виникла наприкінці XIX століття під назвою Деміївська, приблизно з 1913 року - (2-а) Некрасовська. 1955 року отримала назву Волзька вулиця.
Сучасна назва на честь гайдамаків – народних повстанців, учасників національно-визвольного руху проти поневолення на Правобережній Україні наприкінці XVIII-XIX ст. - з 2022 року.
Гайдамацький провулок - місцевість Забайків'я. Пролягає від Гайдамацької вулиці (двічі).
Провулок виник наприкінці XIX століття під назвою Незаселений. Близько 1913 року отримав іншу назву - Петропавлівський провулок. З 1930-х років мав назву (5-та) вулиця Котовського. 1955 року отримав назву Волзький провулок.
Сучасна назва на честь гайдамацького руху - з 2022 року.
Провулок Галшки Гулевичівни - місцевість Саперна слобідка. Пролягає від Стратегічного шосе до вулиці Уласа Самчука.
Провулок виник у 1950-х роках, 1955 року отримав назву провулок Столєтова.
Сучасна назва на честь Галшки Гулевичівни, меценатки, фундаторки Київського Братського Богоявленського монастиря та Київської братської школи, від якої веде історію Києво-Могилянська академія - з 2022 року.
Вулиця Єжи Ґедройця - знаходиться в Голосіївському та Печерському районах Києва, місцевість Нова Забудова. Пролягає від вулиць Василя Тютюника і Іоанна Павла ІІ до вулиці Казимира Малевича.
Вулиця виникла в першій третині XIX століття, мала первинну назву — Звіринецька, оскільки прямувала в бік передмістя Звіринець. Назву Тверська отримала 1901 року.
Сучасна назва на честь Єжи Ґедройця, польського публіциста, ідеолога польсько-української співпраці з 2018 року.
Вулиця Віри Ґедройць - місцевість Мишоловка. Пролягає від Ягідної вулиці до вулиці Академіка Кащенка.
Вулиця виникла у 30-ті роки XX століття. З 1953 року - Архангельська вулиця. 1963 року отримала назву вулиця Марії Боровиченко.
Сучасна назва на честь першої жінки-хірурга в Російській імперії Віри Ґедройць - з 2023 року.
Вулиця Героїв Маріуполя - житловий масив Теремки-ІІ. Пролягає від вулиці Василя Касіяна до вулиці Докії Гуменної.
В 1977 році вулиця отримала назву Маршала Якубовського.
Сучасна назва вулиці на честь героїзму і самопожертви захисників українського міста Маріуполь під час російського вторгнення - з 2022 року.
Гетьманська вулиця - місцевість Ширма. Пролягає від Дубового провулку і Козацької вулиці до Батумської вулиці.
Виникла на початку 50-х років XX століття, 1953 року отримала назву Майкопська вулиця.
Сучасна назва вулиці походить від слова "гетьман" - титул вищого воєначальника та голови держави, традиційного для історії України - з 2022 року.
Голосіївський проспект – місцевість Деміївка, Голосіїв. Пролягає від залізничного шляхопроводу до проспекту Академіка Глушкова.
Початкова частина проспекту виникла в другій половині ХІХ століття як відрізок Великої Васильківської вулиці до теперішньої Голосіївської площі. В першій половині 1950-років ХХ ст. від мосту Патона, в напрямку виїзду з міста на Одесу, була побудована автострада, частина якої від Великої Васильківської до Національного експоцентру України в 1957 році отримала назву проспект 40-річчя Жовтня.
Сучасна назва проспекту з 2015 року на честь місцевості Голосїїв.
Вулиця Горіхуватський шлях - місцевість Голосіїв. Пролягає від Голосіївської площі до кінця забудови.
Вулиця виникла в 1-й половині XX століття під назвою Голосіївський шлях, назву було офіційно затверджено 1955 року. 1977 року набула назву Генерала Родимцева.
Сучасна назва походить від річки Горіхуватки, яка протікає на початку вулиці - з 2022 року.
Горяна вулиця - місцевість Добрий Шлях. Пролягає від Голосіївської вулиці до Тиврівського провулку.
Вулиця виникла в 1-й половині XX століття. Складалася з двох вулиць: Горяної і 1-ї Нової. 1955 року отримала назву вулиця Олега Кошового.
Історичну назву відновлено в 2023 році.
Вулиця Катерини Грушевської - місцевість Ширма. Пролягає від Альпійської вулиці до вулиці Карпатської Січі.
Вулиця виникла під назвою 759-та Нова, складаючи одну вулицю з провулком Генерала Доватора. 1953 року отримала назву вулиця Генерала Доватора.
Сучасна назва на честь фольклористки, етносоціологині, культурологині, фольклористки, доньки історика і голови Центральної Ради УНР Михайла Грушевського - Катерини Михайлівни Грушевської з 2022 року.
Вулиця Докії Гуменної - житловий масив Теремки-ІІ. Пролягає від вулиці Дмитра Луценка до вулиці Композитора Лятошинського.
У 1977 році отримала назву Юрія Смолича. Забудова вулиці відбулась у 1979 - 1980 роках.
В 2023 році вулиця отримала назву на честь української письменниці Докії Гуменної.
Деміївська площа – місцевість Деміївка. Розташована між Голосіївським проспектом, проспектом Валерія Лобановського, вулицями Ізюмською та Миколи Грінченка, провулком Руслана Лужевського і проспектом Науки.
Площа виникла в XIX столітті, мала офіційну назву Базарна і народну назву Деміївська базарна або Деміївська. З 1961 року - Комсомольська площа, того ж року у зв'язку з введенням в експлуатацію спорудженого на ній Центрального автовокзалу перейменована на Автовокзальну площу. З 1969 року мала назву Московська площа.
Сучасна назва, що походить від місцевості Деміївка - з 2016 року.
Вулиця Олега Дідушка - місцевість Добрий Шлях. Пролягає від вулиці Добрий Шлях до вулиці Максима Рильського.
Вулиця виникла в середині XX століття. З 1944 року мала назву Стрілкова.
Сучасна назва на честь громадського активіста, військовослужбовця ЗСУ Олега Дідушка, який загинув захищаючи Україну від російського вторгнення на сході - з 2024 року.
Ділова вулиця – вулиця в Голосіївському та Печерському районах міста Києва, місцевість Нова Забудова. Пролягає від вулиці Василя Тютюнника до вулиць Короленківської та Казимира Малевича.
Вулиця виникла в 30-ті роки XIX століття під назвою Ділова. На початку вулиці у XIX столітті розташовувався так званий "Діловий двір", де знаходилися військово-господарські споруди. Наприкінці XIX століття тут розмістили казарми 1-го Уральского козацького полку, пізніше - 1-й кінний полк Вільної України війська Української Центральної Ради (1917-1918 роки). З 1919 року мала назву вулиця Бочковського. З 1938 року - Димитрова.
Історичну назву відновлено в 2014 році.
Дніпровське шосе - шосе в Голосіївському районі міста Києва, місцевості Пирогів, Віта-Литовська, Церковщина. Пролягає від Столичного шосе до межі міста.
Шосе було прокладене в 1980-х роках. Під назвою Дніпропетровське шосе починає фігурувати лише на картах починаючи з 2000-х років. Офіційних рішень щодо найменування шосе не було.
Сучасна назва Дніпровське шосе унормована з 2017 року.
Дубовий провулок - місцевість Ширма. Пролягає від Альпійської вулиці до вулиці Катерини Грушевської.
Провулок виник у середині XX століття. З 1955 року має назву провулок Льва Доватора.
Сучасна назва на честь характерного для України виду дерев, а саме дубів - з 2022 року.
Жилянська вулиця – вулиця в Голосіївському, Печерському та Шевченківському районах міста, місцевості Нова Забудова, Паньківщина, Арештантські городи. Пролягає від вулиці Шота Руставелі до Повітрофлотського шляхопроводу.
Під сучасною назвою вулиця відома з 30-х років XIX століття (від місцевості Желань, Жиляни), перша офіційна згадка - 1834 рік, як проєктованої вулиці. Вулиця почала забудовуватися в 50-х роках XIX століття. Збереглися прибуткові будинки другої половини XIX - початку XX століття. На вулиці колись знаходилося два храми - Іллінська церква та Троїцька церква, однак у 1930-х роках XX ст. було знищено перший храм, а на початку 1960-х - другий. З 1926 року вулиця Жаданівського.
Історичну назву вулиці було відновлено 1993 року.
Забайківська вулиця – місцевість Забайків'я. Пролягає від Байкової до вулиці Володимира Брожка.
Вулиця виникла наприкінці XIX століття, мала назву Овражна. Близько 1913 року отримала іншу назву - Романівська. У 1926 році набула назву - вулиця Профінтерну.
Сучасна назва на честь місцевості Забайків'я - з 2017 року.
Загородня вулиця - місцевість Нова Забудова. Пролягає від Великої Васильківської до вулиці Казимира Малевича.
Вулиця виникла в 1-й половині XIX століття, у 1869 році отримала назву Либідський провулок (прямував до р. Либідь). Згодом об'єднаний із Загородною вулицею, яка простягалася тоді до вулиці Василя Тютюнника. У 1977 році Загородню вулицю було перейменовано на Панаса Любченка.
Історичну назву вулиці відновлено 2015 року.
Провулок Владислава Заремби - місцевість Добрий Шлях. Пролягає від вулиці Максима Рильського (двічі, утворюючи форму літери "Г").
Провулок виник у 30-ті роки XX століття. З 1944 року - в складі Радянської вулиці (тепер вулиця Максима Рильського). З 1955 року - виокремлений під назвою Радянський провулок.
Сучасна назва на честь українського композитора, піаніста і педагога Владислава Заремби - з 2015 року.
Вулиця Юлії Здановської - місцевість Голосіїв, житловий масив Теремки-ІІ. Пролягає від вулиці Михайла Стельмаха до вулиці Професора Балінського.
Вулиця виникла в 50-ті роки XX століття. З 1957 року мала назву - вулиця Ломоносова.
З 2022 році вулицю перейменовано на честь зовсім юної дівчини, математика та волонтерки, загиблої від російської агресії Юлії Здановської.
Камінь-Каширський провулок - місцевість селище Ширма. Пролягає від Гвардійської вулиці до кінця забудови.
Виник у середині XX століття, мав назву провулок Маршала Говорова.
Сучасна назва на честь міста Камінь-Каширський - з 2022 року.
Вулиця Карпатської Січі - місцевість Ширма. Пролягає від Батумської вулиці до Сумської вулиці.
Вулиця виникла у 50-ті роки XX століття, з 1953 року - вулиця Гвардійська.
В 2023 році вулицю перейменували на честь української організації "Карпатська Січ", яка декларує ідеї національного відродження та збереження українських національних традицій.
Вулиця Самійла Кішки - житловий масив Теремки-ІІ. Пролягає від вулиці Василя Касіяна до вулиці Степана Рудницького.
В 1977 році отримала назву вулиця Маршала Конєва.
В 2022 році вулицю перейменували на честь козацького отамана, старшого війська Запорізького Самійла Кішки, який керував козацьким військом у Лівонській кампанії, а також морськими походами на Ґезлев, Ізмаіл, Очаків, Аккерман.
Вулиця Академіка Книшова - місцевість Голосіїв. Пролягає від Сумської вулиці до Васильківської площі.
Виникла в 1953 році під назвою Амурська вулиця внаслідок з'єднання частини Козацької вулиці з 770-ю Новою вулицею.
В 2021 році вулицю перейменували на честь доктора медичних наук, професора, українського кардіохірурга, який виконав понад 5000 операцій на серці - Геннадія Книшова.
Вулиця Конча-Заспинська – місцевість Конча-Заспа. Пролягає від Столичного шосе до кінця забудови.
В 1989 році вулиця отримала назву Пилипа Матикіна.
В 2023 році вулицю перейменували на честь історичної місцевості, в назві якої поєдналися назви урочища Конча і хутора Заспа – Конча-Заспінська.
Кропивницький провулок - місцевість Забайків'я. Пролягає від Гайдамацької вулиці до тупика.
Провулок виник на початку 10-х років XX століття під назвою Нова вулиця. 1955 року провулок отримав назву Кіровоградський.
Сучасна назва на честь міста Кропивницький, в якому в 1882 році відкрили перший український професійний театр, засновником якого був Марко Лукич Кропивницький - з 2022 року.
Провулок Станіслава Лема - місцевість Саперна слобідка. Пролягає від Феодосійського провулку до тупика.
Провулок виник в 1-й чверті XX століття, з 1955 року мав назву Ржевський провулок.
В 2023 році провулок перейменували на честь польського письменника-фантаста Станіслава Лема.
Либідська площа - місцевість Нова Забудова. Розташована між Великою Васильківською вулицею, вулицею Джона Маккейна, бульваром Миколи Міхновського, Залізничним шосе, вулицею Антоновича і провулком Руслана Лужевського.
Площа виникла в середині XX століття. З середини 1950-х років мала назву площа Дзержинського.
У сквері посередині площі 1967 року було споруджено пам'ятник Чекістам. На виконання закону про декомунізацію пам'ятник передбачалося демонтувати та передати музею. Натомість 2016 року його було вщент зруйновано із застосуванням важкої будівельної техніки.
Сучасна назва - з 2015 року, на честь легендарної сестри засновників Києва на ім'я Либідь.
Вулиця Лілії Лобанової - місцевість Паньківщина. Пролягає від Жилянської вулиці до Набережно-Жилянської вулиці та річки Либідь.
Вулиця виникла на початку XX століття, у довідниках "Весь Київ" вперше зазначена 1907 року під назвою Ново-Жилянський провулок, з того ж року - Ново-Жилянська вулиця. 1976 року отримала назву вулиця Іллі Еренбурга.
Сучасна назва на честь української співачки, народної артистки УРСР Лілії Лобанової – з 2022 року.
Проспект Валерія Лобановського – проспект у Солом'янському та Голосіївському районах міста Києва, місцевості Чоколівка, Олександрівська слобідка, Пронівщина, Монтажник, Совки, Ширма, Деміївка. Простягається від Севастопольської до Деміївської площі.
Проспект було сформовано шляхом об'єднання ряду вулиць, що існували раніше: Совської, Семена Палія, 1-ї Софіївської, Червонозоряної. 1974 року на базі цих вулиць було сформовано єдину магістраль, яка отримала назву Червонозоряний проспект.
В середній частині проспекту знаходяться Совські ставки - унікальне заповідне урочище в центральній частині міста зі збереженою екосистемою, являє собою великі заболочені луки зі ставками, очеретовими зарослями та вербами.
У кінцевій частині проспекту збереглася будівля школи, в якій навчався Валерій Лобановський (будинок № 148), на честь якого названо проспект в 2015 році.
Вулиця Наталії Лотоцької - місцевість Ширма. Пролягає від проспекту Валерія Лобановського (двічі, утворюючи півколо).
Провулок Наталії Лотоцької - місцевість Ширма. Пролягає від вулиці Наталії Лотоцької до Мистецької вулиці.
Вулиця та провулок виникли в 30-х роках ХХ століття і отримали назви Пролетарська вулиця та Пролетарський провулок.
Сучасні назви на честь народної артистки України, акторки театру ім І. Франка Наталії Лотоцької - з 2023 року.
Провулок Руслана Лужевського - місцевість Нова Забудова, Деміївка. Пролягає від Великої Васильківської вулиці до Деміївської площі.
Ділянка провулку прокладена в середині XX століття, входила до складу Великої Васильківської вулиці на Деміївці. Під назвою Червоноармійський провулок з 1955 року.
Сучасна назва на честь Героя України, капітана групи "Альфа" Служби безпеки України, що загинув у ході Антитерористичної операції в Слов'янську Руслана Лужевського - з 2016 року.
Вулиця Михайла Максимовича – вулиця в Голосіївському та Солом'янському районах міста Києва, місцевості Голосіів, Совки. Пролягає від Васильківської площі до вулиці Степана Рудницького.
Вулицю прокладено в середині XX століття, мала назву Жулянська. З 1977 року вулиця отримала назву Коротка. З 1990 року вулиця Онуфрія Трутенка.
Сучасна назва на честь Михайла Максимовича, українського науковця, першого ректора університету св. Володимира - з 2016 року.
Маричанська вулиця - місцевість Голосіїв. Пролягає від Голосіївського проспекту до Козацької вулиці.
Вулиця виникла в 50-х роках XX століття, з 1955 року - Підводників. З 1962 року - вулиця Андрія Бубнова.
Сучасна назва походить від річки Маричанка. Про цю річку згадує в своїх трудах в XIX ст. український краєзнавець Лаврентій Похилевич. Річка Маричанка протікала в сторону річки Либідь та Лисої гори. Вулицю перейменовано в 2015 році.
Мелітопольська вулиця - місцевість Саперна слобідка. Пролягає від вулиці Уласа Самчука до кінця забудови.
Вулиця виникла у 40–50-ті роки XX століття, з 1953 року отримала назву Байкальська вулиця.
Сучасна назва на честь міста Мелітополь, у перекладі з грецької "медове місто" - з 2022 року.
Вулиця Генерала Момота - місцевість Ширма. Пролягає від Мистецької вулиці до вулиці Карпатської Січі.
Вулиця виникла в середині XX століття, з 1955 року - вулиця Маршала Говорова.
Сучасна назва з 2022 року на честь Героя України генерала Ігоря Момота, який під час війни на Донбасі обороняв український кордон і загинув в липні 2014 року під Зеленопіллям.
Німецька вулиця – вулиця в Голосіївському та Печерському районах міста Києва, місцевість Нова Забудова. Пролягає від Предславинської до Ямської вулиці.
Вулиця виникла в 30-ті роки XIX століття під назвою Німецька, від німецького кладовища на Печерську, в бік якого прямувала. У 70-ті роки XIX століття мала також назву Погребальна. З 1944 року - вулиця Тельмана.
Історичну назву відновлено в 2015 році.
Ольвійський провулок - місцевість Ширма. Пролягає від Мистецької вулиці до Краматорської вулиці.
Провулок виник у середині XX століття. З 1950-х років до 2022 року провулок мав назву Холмогорський від розташованої поряд Холмогорської вулиці.
Сучасна назва - з 2022 року, на згадку античного міста Ольвія на Чорноморському узбережжі (сучасна Миколаївська область).
Оріхуватська вулиця - місцевість Голосіїв. Пролягає від Голосіївського проспекту до Васильківської вулиці.
Вулиця відома з 10-х років XX століття. Мала назву Електротехнічний провулок. 1982 року отримала назву вулиця Бурмистенка.
Сучасна назва вулиці походить від назви річки Оріхуватка (Горіхуватка). Річка бере свій початок біля Національного виставкового центру. Протікає в бік Голосіївського парку. На території Голосіївського парку ім. М. Рильського починається каскад ставків – три невеликих ставки, далі річка знову протікає лісом, потім проходить ще один ставок і біля Голосіївської площі – останній ставок із каскаду ставків. Після цього річка біля Київського маргаринового заводу впадає в Либідь. Більшу частину свого шляху вона протікає природним руслом (окрім початкової та кінцевої ділянок).
Сучасна назва з 2022 року.
Вулиця Семена Палія - місцевість Ширма. Пролягає від Широкої вулиці до вулиці Катерини Грушевської.
Провулок Семена Палія - місцевість Ширма. Пролягає від вулиці Карпатської Січі до вулиці Семена Палія.
Вулиця та провулок виникли в середині ХХ століття і отримали назви Тихорецька вулиця та Тихорецький провулок.
Сучасні назви на честь українського державного та військового діяча Українського гетьманату, полковника Фастівського полку, одного з керівників повстання на Правобережжі проти Корони Польської Семена Палія з 2022 року.
Пересіченський провулок - місцевість Китаїв. Пролягає від проспекту Науки до тупика.
Провулок виник у 1-й половині XX століття під назвою провулок Леніна. З 1955 року носив назву Червонопрапорний провулок.
Пересічень "київський" згадується в Іпатіївському літописі 1154 року, а також "У списку руських міст далеких і близьких". Опис подій 1154 року дає підстави впевнено локалізувати "київський" Пересічень на правобережних околицях Києва, на шляху, що вів через одну із дніпровських переправ до Переяславля.
Сучасна назва з 2016 року.
Вулиця Пирогівський шлях - місцевості Китаїв, Пирогів. Пролягає від Лисогірського провулку до автомагістралі Київ - Дніпро.
Вулиця виникла в 1-й половині XX століття, хоча безіменний шлях від Мишоловки до Пирогова по трасі майбутньої вулиці існував ще в 1-й половині XIX столітті. З 1955 року мала назву Червонопрапорна.
Сучасна назва, що походить від місцевості Пирогів - з 2015року.
Вулиця Івана Підкови – місцевість Деміївка. Пролягає від Костанайської до Козацької вулиці.
Вулиця виникла на початку XX століття, мала назву (2-й) Братський провулок. В 1955 році отримала назву вулиця Балакірєва.
Сучасна назва на честь козацького кошового отамана, молдовського господаря у 1577-1578 роках Івана Підкови — з 2022 року.
Покільська вулиця - місцевість Теличка. Пролягає від Промислової вулиці до р. Дніпро.
Вулиця виникла наприкінці 1950-х років під назвою Комсомольська. З 1977 по 2022 рік вулиця носила назву Камишинська.
Урочище Покол – це справжнє диво дикої природи посеред міста. Тут багато рослин та тварин із Червоної книги України. Велику цінність представляє на Поколі старий заплавний ліс з вікових дерев чорної та білої тополі. На болотах водоплавні птахи. Поблизу урочища Лиса Гора та Корчувате, до складу урочища входить півострів Галерний.
Сучасна назва - з 2022 року, на честь урочища Покол, до якого прилягає вулиця.
Португальська вулиця - селище Віта-Литовська. Пролягає від Столичного шосе до Бродівської вулиці. Приблизно посередині вулиця переривається лісосмугою.
Виникла у 1-й половині XX століття, з 1957 року мала назву Цілинна вулиця.
Сучасна назва на честь країни Португалія з 2022 року.
Почаївська вулиця - місцевість Забайків'я. Пролягає від Гайдамацької вулиці до Забайківської вулиці.
Вулиця виникла на початку XX століття, мала назву Совська. Близько 1913 року отримала назву Петропавловська. З 1944 року - вулиця Котовського (2-а). В 1955 році отримала назву Псковська вулиця.
Сучасна назва на честь міста Почаїв, відомого завдяки Почаївській лаврі - з 2022 року.
Почаївський провулок - місцевість Забайків'я. Пролягає від Забайківської вулиці до кінця забудови.
Провулок виник наприкінці XIX століття, мав назву Овражний. Близько 1913 року отримав назву Драгомировська вулиця. В 1952 році отримав назву Псковський провулок.
Сучасна назва на честь міста Почаїв - з 2022 року.
Пустинська вулиця – місцевість Голосіїв. Пролягає від вулиці Горіхуватський шлях до Свято-Покровського монастиря Голосіївська пустинь.
Засновник монастиря Голосіївська пустинь Архімандрит Києво-Печерського монастиря Петро Могила. В 1631 році за його наказом побудували храм Іоана Сучавського та келії для монахів. Скит Києво-Печерської лаври стали називати Голосіївською пустинню. Вулиця виникла на під’їзній дорозі до монастиря. З 1971 року мала назву Полковника Затєвахіна.
Сучасна назва, що походить від назви монастиря Голосіївська пустинь - з 2023 року.
Провулок Рататюків - місцевість Забайків'я. Пролягає від Забайківської вулиці до кінця забудови.
Провулок виник наприкінці XIX - на початку XX століття під сучасною назвою, за прізвищем домовласників Рататюків. Близько 1913 року провулок отримав назву Романівський. З 1944 року мав назву Перекопський. З 1955 року - провулок Профінтерну.
Історичну назву вулиці відновлено в 2015 році.
Римська вулиця - місцевість Деміївка. Пролягає від початку забудови (прохід до Деміївської вулиці) до тупика.
Вулиця виникла на початку XX століття під назвою Суворовський провулок. В 1955 році отримала назву Римського-Корсакова.
Сучасна назва - з 2022 року на честь Рима - міста-побратима Києва.
Вулиця Степана Рудницького - житловий масив Теремки-ІІ. Пролягає від вулиці Михайла Максимовича до вулиць Дмитра Луценка і Докії Гуменної.
Вулиця виникла наприкінці 1970-х років, в 1977 році отримала назву вулиця Академіка Вільямса.
Сучасна назва на честь Степана Рудницького, українського географа, картографа та етнографа, академіка ВУАН – з 2022 року.
Вулиця Володимира Самійленка - місцевість Ширма. Пролягає від Мистецької вулиці до Ольвійського провулку.
Виникла в середині XX століття, з 1953 року мала назву Холмогорська.
Сучасна назва з 2022 року - на честь поета, сатирика, драматурга і перекладача Володимира Самійленка.
Вулиця Уласа Самчука - місцевість Саперна слобідка. Пролягає від вулиці Павла Грабовського до провулку Павла Грабовського.
Вулиця виникла в 1950-х роках, в 1955 році отримала назву вулиця Столєтова.
Сучасна назва на честь українського письменника, журналіста й громадського діяча Уласа Самчука - з 2023 року.
Свалявський провулок - місцевість Саперна слобідка. Пролягає від Саперно-Слобідської вулиці до Литовського провулку.
Провулок виник у середині XX століття , з 1955 року мав назву Серпуховський провулок.
Сучасна назва на честь міста Свалява Закарпатської області - з 2022 року.
Вулиця Галини Севрук - місцевість Багринова гора. Пролягає від проспекту Науки до Буковинської вулиці.
Вулиця виникла в середині XX століття, в 1944 році отримала назву Маршальська вулиця.
Сучасна назва на честь української керамістки та монументальної художниці Галини Севрук - з 2023 року.
Вулиця Сім'ї Прахових - місцевість Паньківщина. Пролягає від вулиці Гетьмана Павла Скоропадського до вулиці Лілії Лобанової.
Вулиця виникла на початку XX століття під назвою Ново-Караваєвська. У довідниках "Весь Київ" вперше зазначена 1907 року. В 1955 році отримала назву вулиця Гайдара.
Сучасна назва на честь Адріяна, Емілії, Олени, Миколи та Олександри Прахових, родини діячів української культури XIX-XX століття - з 2018 року.
Вулиця Гетьмана Павла Скоропадського – вулиця в Голосіївському, Солом'янському та Шевченківському районах міста, місцевість Панківщина. Пролягає від площі Українських героїв до залізничного шляхопроводу.
Вулиця виникла в 1850-ті роки під назвою Шулявська. В 1891 році отримала назву Караваєвська. З 1920 року – вулиця Льва Толстого.
Сучасна назва на честь Гетьмана Української держави (29 квітня – 14 грудня 1918 року), політичного і громадського діяча, нащадка стародавніх козацьких родів Павла Скоропадського - з 2023 року.
Слуцький провулок - місцевість Добрий Шлях. Пролягає від Голосіївського провулку до кінця забудови.
Провулок виник на початку XX століття як відгалуження Голосіївського провулку, згодом - 2-й Голосіївський провулок. З 1955 року мав назву Тобольський провулок.
Сучасна назва — з 2022 року, на згадку річки Случ, що протікає в межах Хмельницької, Житомирської та Рівненської областей.
Старобільський провулок - місцевість Ширма. Пролягає від Козацької вулиці до Гетьманської вулиці і Костанайського провулку.
Провулок виник у середині XX століття. Починаючи з 1950-х років, називався Майкопський провулок. У 1950-70-ті роки провулок у його теперішніх межах мав паралельну назву Батумський провулок.
Сучасна назва на честь міста Старобільськ Луганської області – місця запеклих боїв російсько-української війни - з 2022 року.
Супійський провулок - місцевість Добрий Шлях. Пролягає від тупика до провулку Владислава Заремби.
Провулок виник в першій половині ХХ століття, з 1944 року – Путівельська вулиця, з 1955 – Тульський провулок.
Сучасна назва на честь річки Супій, притоки Дніпра на Степовому Задніпров'ї - з 2022 року.
Тетерівська вулиця - місцевість Саперна слобідка. Пролягає від вулиці Уласа Самчука до кінця забудови.
Вулиця виникла в 50-ті роки XX століття, з 1955 року мала назву Іртишська.
Сучасна назва - з 2022 року, на згадку про українську річку Тетерів, притоки Дніпра.
Тиврівський провулок - місцевість Добрий Шлях. Пролягає від проспекту Науки до вулиці Максима Рильського та вулиці Еллана-Блакитного.
Провулок виник у 1-й половині XX століття, мав назву Лісний. З 1955 року мав назву Тихвінський провулок.
Сучасна назва на честь міста Тиврів на Вінниччині - з 2022 року.
Вулиця Івана Фірцака – місцевість Ширма. Пролягає від Гористої до Козацької вулиці.
Провулок Івана Фірцака - місцевість Ширма. Пролягає від вулиці Івана Фірцака до вулиці Семена Палія.
Вулиця та провулок виникли в середині ХХ століття і отримали назви Москвіна.
Сучасні назви на честь українського борця, боксера, силача, артиста цирку Івана Фірцака - з 2023 року.
Вулиця Ходосівська - місцевість Корчувате. Пролягає від Віто-Литовського провулку до Набережно-Корчуватської вулиці.
Вулиця виникла в 1-й половині XX століття під назвою 2-а Лагерна. В 1955 році перейменована на Олексія Плещеєва.
В 2022 році отримала сучасну назву на честь села Ходосівка, що розташовано біля Києва.
Холодноярська вулиця – вулиця в Голосіївському і Солом'янському районах міста Києва, місцевість Совки. Пролягає від проспекту Валерія Лобановського до Охтирської вулиці та Охтирського провулку.
Початковий відрізок вулиці виник наприкінці 30-х років XX століття під назвою Совська Балка. З 1962 року мала назву Кайсарова.
Сучасна назва — з 2022 року, на честь подій українського антибільшовицького повстанського руху та діяльності Холодноярської республіки.
Чумацька вулиця - місцевість Добрий Шлях. Пролягає від Чумацького до Тиврівського провулку.
Чумацький провулок - місцевість Добрий Шлях. Пролягає від Горяної вулиці до кінця забудови.
Вулиця та провулок виникли в середині ХХ століття і отримали назви Уральська вулиця та Уральський провулок.
Сучасні назви - з 2022 року, на честь чумаків. З місцевості Добрий Шлях, в якій розташовані вулиця та провулок, за переказами виряджали чумаків до Таврії.
Вулиця Братів Чучупаків - місцевість Голосіїв. Пролягає від вулиці Академіка Книшова до Холодноярської вулиці.
Вулиця виникла на початку 50-х років XX століття. Мала назву Смольна з 1953 року.
Сучасна назва - з 2022 року, на честь військових та громадських діячів часів УНР, отаманів Холодноярської республіки братів Василя, Олекси та Петра Чучупаків.
Провулок Бориса Шахліна - місцевість Нова Забудова. Пролягає від вулиці Антоновича до Великої Васильківської.
Провулок виник у середині XIX століття і мав назву (2-й) Васильківський. З 1955 року - провулок Горького.
Сучасна назва на честь українського спортсмена-гімнаста, абсолютного чемпіона Європи, світу, 7 разового олімпійського чемпіона Бориса Шахліна - з 2017 року.
Провулок Леопольда Ященка – місцевість Голосіїв. Пролягає від Голосіївського проспекту до Васильківської вулиці.
Провулок відомий з 10-х років XX століття під назвою Жуковський провулок.
Сучасна назва на честь Леопольда Івановича Ященко – фольклориста, диригента, композитора, засновника і керівника етнографічного хору "Гомін" з 2022 року.
Перелік топонімів Голосіївського району. Старі назви - нові:
Амурська, площа - Васильківська
Амурська, вул. - Книшова академіка
Байкальська, вул. - Мелітопольська
Балакірєва, вул. - Підкови Івана
Боровиченко Марії, вул. – Ґедройць Віри
Бубнова, вул. - Маричанська
Бурмистенка, вул. - Оріхуватська
Бурмістенка, пров. - Бабієнків
Волзька, вул. - Гайдамацька
Волзький, пров. - Гайдамацький
Вільямса, вул. - Рудницького Степана
Гайдара, вул. - Сім'ї Прахових
Гвардійська, вул. - Карпатської Січі
Говорова, пров. – Камінь-Каширський
Говорова, вул. - Момота генерала
Горького, пров. - Шахліна Бориса
Горького, вул. – Антоновича
Дзержинського, площа - Либідська
Димитрова, вул. - Ділова
Дніпропетровське, шоссе - Дніпровське
Доватора, вул. - Грушевської Катерини
Доватора, пров. - Дубовий
Дубініна Володі, вул. - Бредбері Рея
Еренбурга, вул. - Лобанової Лілії
Єнісейська, вул. - Бузька
Жаданівського, вул. - Жилянська
Жигулівська, вул. - Бескидська
Жуковського, пров. - Ященка Леопольда
Затєвахіна, вул. - Пустинська
Іртишська, вул. - Тетерівська
Кайсарова, вул. - Холодноярська
Камишинська, вул. - Покільська
Кіровоградська, вул. - Брожка Володимира
Кіровоградський, пров. - Кропивницький
Конєва, вул. - Кішки Самійла
Костичева, вул. - Балінського
Кошового, вул. - Горяна
Левітана, вул. - Бураченка Миколи
Ломоносова, вул. - Здановської Юлії
Любченка, вул. - Загородня
Майкопська, вул. - Гетьманська
Майкопський, пров. - Старобільський
Маршальська, вул. - Севрук Галини
Матикіна генерала, вул. - Конча-Заспінська
Москвіна, вул. - Фірцака Івана
Москвіна, пров. - Фірцака Івана
Московська, площа - Деміївська
Плещеєва, вул. - Ходосівська
Потєхіна, вул. - Виставкова
Пролетарська, вул. - Лотоцької Наталії
Пролетарський, пров. - Лотоцької Наталії
Профінтерну, вул. - Забайківська
Профінтерну, пров. - Рататюків
Псковська, вул. - Почаївська
Псковський, пров. - Почаївський
П'ятигорська, вул. - Альпійська
П'ятигорський, пров. - Альпійський
Радянський, пров. - Заремби Владислава
Ржевський, пров. - Лема Станіслава
Римського-Корсакова, вул. - Римська
Родимцева, вул. - Горіхуватський шлях
Серпуховський, пров. - Свалявський
Сеченова, вул. - Бутенко Зої
Смолича Юрія, вул. – Гуменної Докії
Смольна, вул. - Чучупаків братів
40-річчя жовтня, проспект - Голосіївський
Столєтова, вул. - Самчука Уласа
Столєтова, пров. - Галшки Гулевичівни
Стрілкова, вул. - Дідушка Олега
Тверська, вул. - Ґедройца Єжи
Тельмана, вул. - Німецька
Тихвінський, пров. - Тиврівський
Тихорецька, вул. - Палія Семена
Тихорецький, пров. - Палія Семена
Тобольський, пров. - Слуцький
Толстого Льва, вул. - Скоропадського Павла Гетьмана
Трутенка, вул. - Максимовича Михайла
Тульський, пров. - Супійський
Уральська, вул. - Чумацька
Уральський, пров. - Чумацький
Ушакова, вул. - Багринова
Холмогорська, вул. - Самійленка Володимира
Холмогорський, пров. - Ольвійський
Цілинна, вул. - Португальська
Чапаєвське, шосе - Віто-Литовський провулок
Червоноармійська, вул. - Велика Васильківська
Червоноармійський, пров. - Лужевського Руслана
Червонозоряний, проспект - Лобановського Валерія
Червонопрапорна, вул. - Пирогівський шлях
Червонопрапорний, пров. - Пересіченський
Вулиця Рея Бредбері - місцевість Голосіїв. Пролягає від провулку Леопольда Ященка до Васильківської вулиці.
Відома з 1-ї третини XX століття і мала назву Некрасовський провулок. 1955 року отримала назву провулок Володі Дубініна.
Сучасна назва на честь американського письменника-фантаста Рея Бредбері - з 2023 року.
Вулиця Володимира Брожка – вулиця в Голосіївському та Солом'янському районах міста Києва, місцевості Забайків'я, Монтажник, Совки. Пролягає від вулиці Миколи Грінченка до вулиці Андрія Норова.
Вулиця виникла на початку XX століття під назвою Лугова, з 1955 року набула назву Кіровоградська.
Сучасна назва на честь солдата Збройних сил України, учасника АТО Володимира Брожка - з 2018 року.
Бузька вулиця - місцевість Ширма. Пролягає від Мелітопольської вулиці до кінця забудови.
Виникла в 1950-ті роки. 1953 року отримала назву Єнісейська вулиця.
Сучасна назва на честь річок Південний та Західний Буг - з 2022 року.
Провулок Миколи Бурачека - місцевість Багринова гора. Пролягає від проспекту Науки (двічі, утворюючи підковоподібну форму).
Провулок виник у 1-й половині XX століття, мав назву провулок Шевченка, на честь Тараса Шевченка. 1955 року отримав назву провулок Левітана.
Сучасна назва на честь українського живописця Миколи Бурачека - з 2023 року.
Вулиця Зої Бутенко - місцевість Голосіїв. Пролягає від Коломийського провулку до тупика.
Вулиця виникла в 50-ті роки XX століття. В 1957 році отримала назву Івана Сєченова.
В 2024 році перейменована на честь української науковиці у галузі онкології Бутенко Зої Андріївни.
Васильківська площа - місцевість Голосіїв. Розташована між вулицями Академіка Книшова, Васильківською, Михайла Максимовича і Теслярською.
Вулиця виникла ймовірно у 1920–30-ті роки як площа без назви. У 1970-х роках отримала назву Амурська.
Сучасна назва від назви міста, вулиці та станції метрополітену розташованих поруч із площею - з 2022 року.
Вулиця Велика Васильківська – розташована в Шевченківському, Печерському, та Голосіївському районах Києва. Пролягає від Бессарабської площі і бульвару Тараса Шевченка до Либідської площі і бульвару Миколи Міхновського.
Вулиця відома з давніх часів як шлях з Києва до Василькова, з 1-ї третини XIX століття мала назву Велика Васильківська. До середини XIX століття біля Бессарабської площі була міська застава, далі пролягав незабрукований піщаний шлях. В 1833 році на Велику Васильківську була переведена з Печерську церква князя Володимира, від якої одержали назви Володимирська площа та Володимиро-Либідська вулиця.
На місці скверу, розташованого біля перетину з вулицею Івана Федорова була так звана Кінна площа, на якій до 90-х років XIX століття проходили кінні ярмарки. На початку XX століття поряд з площею були побудовані Троїцька церква (знесено за радянських часів), Троїцький народний дім (нині Театр Оперети).
Інтенсивна забудова вулиці розпочалася з 2-ї половина XIX століття. З 1944 року мала назву Червоноармійська вулиця.
Історичну назву вулиці відновлено в 2014 році.
Виставкова вулиця - місцевість Голосіїв. Пролягає від Голосіївського проспекту до кінця забудови.
Вулиця виникла в середині XX століття під назвою Виставочна, оскільки розташована поблизу колишньої Виставки передового досвіду народного господарства УРСР. 1971 року отримала назву вулиця Полковника Потєхіна.
Історичну назву відновлено в 2023 році.
Віто-Литовський провулок - місцевість Корчувате. Пролягає від Столичного шосе (двічі, утворюючи форму дужки).
Провулок виник у 1-й половині XX століття на ділянці теперішнього Столичного шосе між початком с. Корчуватого і Великою Китаївською вулицею (тепер проспект Науки). У 1958 році вулиця отримала назву Чапаєвське шосе, від щойно включеного до межі Києва села Віта-Литовська (тоді - Чапаєвка).
Сучасна назва, що походить від назви місцевості Віта-Литовська - з 2015 року.
Гайдамацька вулиця - місцевість Забайків'я. Пролягає від Байкової вулиці до вулиці Володимира Брожка.
Вулиця виникла наприкінці XIX століття під назвою Деміївська, приблизно з 1913 року - (2-а) Некрасовська. 1955 року отримала назву Волзька вулиця.
Сучасна назва на честь гайдамаків – народних повстанців, учасників національно-визвольного руху проти поневолення на Правобережній Україні наприкінці XVIII-XIX ст. - з 2022 року.
Гайдамацький провулок - місцевість Забайків'я. Пролягає від Гайдамацької вулиці (двічі).
Провулок виник наприкінці XIX століття під назвою Незаселений. Близько 1913 року отримав іншу назву - Петропавлівський провулок. З 1930-х років мав назву (5-та) вулиця Котовського. 1955 року отримав назву Волзький провулок.
Сучасна назва на честь гайдамацького руху - з 2022 року.
Провулок Галшки Гулевичівни - місцевість Саперна слобідка. Пролягає від Стратегічного шосе до вулиці Уласа Самчука.
Провулок виник у 1950-х роках, 1955 року отримав назву провулок Столєтова.
Сучасна назва на честь Галшки Гулевичівни, меценатки, фундаторки Київського Братського Богоявленського монастиря та Київської братської школи, від якої веде історію Києво-Могилянська академія - з 2022 року.
Вулиця Єжи Ґедройця - знаходиться в Голосіївському та Печерському районах Києва, місцевість Нова Забудова. Пролягає від вулиць Василя Тютюника і Іоанна Павла ІІ до вулиці Казимира Малевича.
Вулиця виникла в першій третині XIX століття, мала первинну назву — Звіринецька, оскільки прямувала в бік передмістя Звіринець. Назву Тверська отримала 1901 року.
Сучасна назва на честь Єжи Ґедройця, польського публіциста, ідеолога польсько-української співпраці з 2018 року.
Вулиця Віри Ґедройць - місцевість Мишоловка. Пролягає від Ягідної вулиці до вулиці Академіка Кащенка.
Вулиця виникла у 30-ті роки XX століття. З 1953 року - Архангельська вулиця. 1963 року отримала назву вулиця Марії Боровиченко.
Сучасна назва на честь першої жінки-хірурга в Російській імперії Віри Ґедройць - з 2023 року.
Вулиця Героїв Маріуполя - житловий масив Теремки-ІІ. Пролягає від вулиці Василя Касіяна до вулиці Докії Гуменної.
В 1977 році вулиця отримала назву Маршала Якубовського.
Сучасна назва вулиці на честь героїзму і самопожертви захисників українського міста Маріуполь під час російського вторгнення - з 2022 року.
Гетьманська вулиця - місцевість Ширма. Пролягає від Дубового провулку і Козацької вулиці до Батумської вулиці.
Виникла на початку 50-х років XX століття, 1953 року отримала назву Майкопська вулиця.
Сучасна назва вулиці походить від слова "гетьман" - титул вищого воєначальника та голови держави, традиційного для історії України - з 2022 року.
Голосіївський проспект – місцевість Деміївка, Голосіїв. Пролягає від залізничного шляхопроводу до проспекту Академіка Глушкова.
Початкова частина проспекту виникла в другій половині ХІХ століття як відрізок Великої Васильківської вулиці до теперішньої Голосіївської площі. В першій половині 1950-років ХХ ст. від мосту Патона, в напрямку виїзду з міста на Одесу, була побудована автострада, частина якої від Великої Васильківської до Національного експоцентру України в 1957 році отримала назву проспект 40-річчя Жовтня.
Сучасна назва проспекту з 2015 року на честь місцевості Голосїїв.
Вулиця Горіхуватський шлях - місцевість Голосіїв. Пролягає від Голосіївської площі до кінця забудови.
Вулиця виникла в 1-й половині XX століття під назвою Голосіївський шлях, назву було офіційно затверджено 1955 року. 1977 року набула назву Генерала Родимцева.
Сучасна назва походить від річки Горіхуватки, яка протікає на початку вулиці - з 2022 року.
Горяна вулиця - місцевість Добрий Шлях. Пролягає від Голосіївської вулиці до Тиврівського провулку.
Вулиця виникла в 1-й половині XX століття. Складалася з двох вулиць: Горяної і 1-ї Нової. 1955 року отримала назву вулиця Олега Кошового.
Історичну назву відновлено в 2023 році.
Вулиця Катерини Грушевської - місцевість Ширма. Пролягає від Альпійської вулиці до вулиці Карпатської Січі.
Вулиця виникла під назвою 759-та Нова, складаючи одну вулицю з провулком Генерала Доватора. 1953 року отримала назву вулиця Генерала Доватора.
Сучасна назва на честь фольклористки, етносоціологині, культурологині, фольклористки, доньки історика і голови Центральної Ради УНР Михайла Грушевського - Катерини Михайлівни Грушевської з 2022 року.
Вулиця Докії Гуменної - житловий масив Теремки-ІІ. Пролягає від вулиці Дмитра Луценка до вулиці Композитора Лятошинського.
У 1977 році отримала назву Юрія Смолича. Забудова вулиці відбулась у 1979 - 1980 роках.
В 2023 році вулиця отримала назву на честь української письменниці Докії Гуменної.
Деміївська площа – місцевість Деміївка. Розташована між Голосіївським проспектом, проспектом Валерія Лобановського, вулицями Ізюмською та Миколи Грінченка, провулком Руслана Лужевського і проспектом Науки.
Площа виникла в XIX столітті, мала офіційну назву Базарна і народну назву Деміївська базарна або Деміївська. З 1961 року - Комсомольська площа, того ж року у зв'язку з введенням в експлуатацію спорудженого на ній Центрального автовокзалу перейменована на Автовокзальну площу. З 1969 року мала назву Московська площа.
Сучасна назва, що походить від місцевості Деміївка - з 2016 року.
Вулиця Олега Дідушка - місцевість Добрий Шлях. Пролягає від вулиці Добрий Шлях до вулиці Максима Рильського.
Вулиця виникла в середині XX століття. З 1944 року мала назву Стрілкова.
Сучасна назва на честь громадського активіста, військовослужбовця ЗСУ Олега Дідушка, який загинув захищаючи Україну від російського вторгнення на сході - з 2024 року.
Ділова вулиця – вулиця в Голосіївському та Печерському районах міста Києва, місцевість Нова Забудова. Пролягає від вулиці Василя Тютюнника до вулиць Короленківської та Казимира Малевича.
Вулиця виникла в 30-ті роки XIX століття під назвою Ділова. На початку вулиці у XIX столітті розташовувався так званий "Діловий двір", де знаходилися військово-господарські споруди. Наприкінці XIX століття тут розмістили казарми 1-го Уральского козацького полку, пізніше - 1-й кінний полк Вільної України війська Української Центральної Ради (1917-1918 роки). З 1919 року мала назву вулиця Бочковського. З 1938 року - Димитрова.
Історичну назву відновлено в 2014 році.
Дніпровське шосе - шосе в Голосіївському районі міста Києва, місцевості Пирогів, Віта-Литовська, Церковщина. Пролягає від Столичного шосе до межі міста.
Шосе було прокладене в 1980-х роках. Під назвою Дніпропетровське шосе починає фігурувати лише на картах починаючи з 2000-х років. Офіційних рішень щодо найменування шосе не було.
Сучасна назва Дніпровське шосе унормована з 2017 року.
Дубовий провулок - місцевість Ширма. Пролягає від Альпійської вулиці до вулиці Катерини Грушевської.
Провулок виник у середині XX століття. З 1955 року має назву провулок Льва Доватора.
Сучасна назва на честь характерного для України виду дерев, а саме дубів - з 2022 року.
Жилянська вулиця – вулиця в Голосіївському, Печерському та Шевченківському районах міста, місцевості Нова Забудова, Паньківщина, Арештантські городи. Пролягає від вулиці Шота Руставелі до Повітрофлотського шляхопроводу.
Під сучасною назвою вулиця відома з 30-х років XIX століття (від місцевості Желань, Жиляни), перша офіційна згадка - 1834 рік, як проєктованої вулиці. Вулиця почала забудовуватися в 50-х роках XIX століття. Збереглися прибуткові будинки другої половини XIX - початку XX століття. На вулиці колись знаходилося два храми - Іллінська церква та Троїцька церква, однак у 1930-х роках XX ст. було знищено перший храм, а на початку 1960-х - другий. З 1926 року вулиця Жаданівського.
Історичну назву вулиці було відновлено 1993 року.
Забайківська вулиця – місцевість Забайків'я. Пролягає від Байкової до вулиці Володимира Брожка.
Вулиця виникла наприкінці XIX століття, мала назву Овражна. Близько 1913 року отримала іншу назву - Романівська. У 1926 році набула назву - вулиця Профінтерну.
Сучасна назва на честь місцевості Забайків'я - з 2017 року.
Загородня вулиця - місцевість Нова Забудова. Пролягає від Великої Васильківської до вулиці Казимира Малевича.
Вулиця виникла в 1-й половині XIX століття, у 1869 році отримала назву Либідський провулок (прямував до р. Либідь). Згодом об'єднаний із Загородною вулицею, яка простягалася тоді до вулиці Василя Тютюнника. У 1977 році Загородню вулицю було перейменовано на Панаса Любченка.
Історичну назву вулиці відновлено 2015 року.
Провулок Владислава Заремби - місцевість Добрий Шлях. Пролягає від вулиці Максима Рильського (двічі, утворюючи форму літери "Г").
Провулок виник у 30-ті роки XX століття. З 1944 року - в складі Радянської вулиці (тепер вулиця Максима Рильського). З 1955 року - виокремлений під назвою Радянський провулок.
Сучасна назва на честь українського композитора, піаніста і педагога Владислава Заремби - з 2015 року.
Вулиця Юлії Здановської - місцевість Голосіїв, житловий масив Теремки-ІІ. Пролягає від вулиці Михайла Стельмаха до вулиці Професора Балінського.
Вулиця виникла в 50-ті роки XX століття. З 1957 року мала назву - вулиця Ломоносова.
З 2022 році вулицю перейменовано на честь зовсім юної дівчини, математика та волонтерки, загиблої від російської агресії Юлії Здановської.
Камінь-Каширський провулок - місцевість селище Ширма. Пролягає від Гвардійської вулиці до кінця забудови.
Виник у середині XX століття, мав назву провулок Маршала Говорова.
Сучасна назва на честь міста Камінь-Каширський - з 2022 року.
Вулиця Карпатської Січі - місцевість Ширма. Пролягає від Батумської вулиці до Сумської вулиці.
Вулиця виникла у 50-ті роки XX століття, з 1953 року - вулиця Гвардійська.
В 2023 році вулицю перейменували на честь української організації "Карпатська Січ", яка декларує ідеї національного відродження та збереження українських національних традицій.
Вулиця Самійла Кішки - житловий масив Теремки-ІІ. Пролягає від вулиці Василя Касіяна до вулиці Степана Рудницького.
В 1977 році отримала назву вулиця Маршала Конєва.
В 2022 році вулицю перейменували на честь козацького отамана, старшого війська Запорізького Самійла Кішки, який керував козацьким військом у Лівонській кампанії, а також морськими походами на Ґезлев, Ізмаіл, Очаків, Аккерман.
Вулиця Академіка Книшова - місцевість Голосіїв. Пролягає від Сумської вулиці до Васильківської площі.
Виникла в 1953 році під назвою Амурська вулиця внаслідок з'єднання частини Козацької вулиці з 770-ю Новою вулицею.
В 2021 році вулицю перейменували на честь доктора медичних наук, професора, українського кардіохірурга, який виконав понад 5000 операцій на серці - Геннадія Книшова.
Вулиця Конча-Заспинська – місцевість Конча-Заспа. Пролягає від Столичного шосе до кінця забудови.
В 1989 році вулиця отримала назву Пилипа Матикіна.
В 2023 році вулицю перейменували на честь історичної місцевості, в назві якої поєдналися назви урочища Конча і хутора Заспа – Конча-Заспінська.
Кропивницький провулок - місцевість Забайків'я. Пролягає від Гайдамацької вулиці до тупика.
Провулок виник на початку 10-х років XX століття під назвою Нова вулиця. 1955 року провулок отримав назву Кіровоградський.
Сучасна назва на честь міста Кропивницький, в якому в 1882 році відкрили перший український професійний театр, засновником якого був Марко Лукич Кропивницький - з 2022 року.
Провулок Станіслава Лема - місцевість Саперна слобідка. Пролягає від Феодосійського провулку до тупика.
Провулок виник в 1-й чверті XX століття, з 1955 року мав назву Ржевський провулок.
В 2023 році провулок перейменували на честь польського письменника-фантаста Станіслава Лема.
Либідська площа - місцевість Нова Забудова. Розташована між Великою Васильківською вулицею, вулицею Джона Маккейна, бульваром Миколи Міхновського, Залізничним шосе, вулицею Антоновича і провулком Руслана Лужевського.
Площа виникла в середині XX століття. З середини 1950-х років мала назву площа Дзержинського.
У сквері посередині площі 1967 року було споруджено пам'ятник Чекістам. На виконання закону про декомунізацію пам'ятник передбачалося демонтувати та передати музею. Натомість 2016 року його було вщент зруйновано із застосуванням важкої будівельної техніки.
Сучасна назва - з 2015 року, на честь легендарної сестри засновників Києва на ім'я Либідь.
Вулиця Лілії Лобанової - місцевість Паньківщина. Пролягає від Жилянської вулиці до Набережно-Жилянської вулиці та річки Либідь.
Вулиця виникла на початку XX століття, у довідниках "Весь Київ" вперше зазначена 1907 року під назвою Ново-Жилянський провулок, з того ж року - Ново-Жилянська вулиця. 1976 року отримала назву вулиця Іллі Еренбурга.
Сучасна назва на честь української співачки, народної артистки УРСР Лілії Лобанової – з 2022 року.
Проспект Валерія Лобановського – проспект у Солом'янському та Голосіївському районах міста Києва, місцевості Чоколівка, Олександрівська слобідка, Пронівщина, Монтажник, Совки, Ширма, Деміївка. Простягається від Севастопольської до Деміївської площі.
Проспект було сформовано шляхом об'єднання ряду вулиць, що існували раніше: Совської, Семена Палія, 1-ї Софіївської, Червонозоряної. 1974 року на базі цих вулиць було сформовано єдину магістраль, яка отримала назву Червонозоряний проспект.
В середній частині проспекту знаходяться Совські ставки - унікальне заповідне урочище в центральній частині міста зі збереженою екосистемою, являє собою великі заболочені луки зі ставками, очеретовими зарослями та вербами.
У кінцевій частині проспекту збереглася будівля школи, в якій навчався Валерій Лобановський (будинок № 148), на честь якого названо проспект в 2015 році.
Вулиця Наталії Лотоцької - місцевість Ширма. Пролягає від проспекту Валерія Лобановського (двічі, утворюючи півколо).
Провулок Наталії Лотоцької - місцевість Ширма. Пролягає від вулиці Наталії Лотоцької до Мистецької вулиці.
Вулиця та провулок виникли в 30-х роках ХХ століття і отримали назви Пролетарська вулиця та Пролетарський провулок.
Сучасні назви на честь народної артистки України, акторки театру ім І. Франка Наталії Лотоцької - з 2023 року.
Провулок Руслана Лужевського - місцевість Нова Забудова, Деміївка. Пролягає від Великої Васильківської вулиці до Деміївської площі.
Ділянка провулку прокладена в середині XX століття, входила до складу Великої Васильківської вулиці на Деміївці. Під назвою Червоноармійський провулок з 1955 року.
Сучасна назва на честь Героя України, капітана групи "Альфа" Служби безпеки України, що загинув у ході Антитерористичної операції в Слов'янську Руслана Лужевського - з 2016 року.
Вулиця Михайла Максимовича – вулиця в Голосіївському та Солом'янському районах міста Києва, місцевості Голосіів, Совки. Пролягає від Васильківської площі до вулиці Степана Рудницького.
Вулицю прокладено в середині XX століття, мала назву Жулянська. З 1977 року вулиця отримала назву Коротка. З 1990 року вулиця Онуфрія Трутенка.
Сучасна назва на честь Михайла Максимовича, українського науковця, першого ректора університету св. Володимира - з 2016 року.
Маричанська вулиця - місцевість Голосіїв. Пролягає від Голосіївського проспекту до Козацької вулиці.
Вулиця виникла в 50-х роках XX століття, з 1955 року - Підводників. З 1962 року - вулиця Андрія Бубнова.
Сучасна назва походить від річки Маричанка. Про цю річку згадує в своїх трудах в XIX ст. український краєзнавець Лаврентій Похилевич. Річка Маричанка протікала в сторону річки Либідь та Лисої гори. Вулицю перейменовано в 2015 році.
Мелітопольська вулиця - місцевість Саперна слобідка. Пролягає від вулиці Уласа Самчука до кінця забудови.
Вулиця виникла у 40–50-ті роки XX століття, з 1953 року отримала назву Байкальська вулиця.
Сучасна назва на честь міста Мелітополь, у перекладі з грецької "медове місто" - з 2022 року.
Вулиця Генерала Момота - місцевість Ширма. Пролягає від Мистецької вулиці до вулиці Карпатської Січі.
Вулиця виникла в середині XX століття, з 1955 року - вулиця Маршала Говорова.
Сучасна назва з 2022 року на честь Героя України генерала Ігоря Момота, який під час війни на Донбасі обороняв український кордон і загинув в липні 2014 року під Зеленопіллям.
Німецька вулиця – вулиця в Голосіївському та Печерському районах міста Києва, місцевість Нова Забудова. Пролягає від Предславинської до Ямської вулиці.
Вулиця виникла в 30-ті роки XIX століття під назвою Німецька, від німецького кладовища на Печерську, в бік якого прямувала. У 70-ті роки XIX століття мала також назву Погребальна. З 1944 року - вулиця Тельмана.
Історичну назву відновлено в 2015 році.
Ольвійський провулок - місцевість Ширма. Пролягає від Мистецької вулиці до Краматорської вулиці.
Провулок виник у середині XX століття. З 1950-х років до 2022 року провулок мав назву Холмогорський від розташованої поряд Холмогорської вулиці.
Сучасна назва - з 2022 року, на згадку античного міста Ольвія на Чорноморському узбережжі (сучасна Миколаївська область).
Оріхуватська вулиця - місцевість Голосіїв. Пролягає від Голосіївського проспекту до Васильківської вулиці.
Вулиця відома з 10-х років XX століття. Мала назву Електротехнічний провулок. 1982 року отримала назву вулиця Бурмистенка.
Сучасна назва вулиці походить від назви річки Оріхуватка (Горіхуватка). Річка бере свій початок біля Національного виставкового центру. Протікає в бік Голосіївського парку. На території Голосіївського парку ім. М. Рильського починається каскад ставків – три невеликих ставки, далі річка знову протікає лісом, потім проходить ще один ставок і біля Голосіївської площі – останній ставок із каскаду ставків. Після цього річка біля Київського маргаринового заводу впадає в Либідь. Більшу частину свого шляху вона протікає природним руслом (окрім початкової та кінцевої ділянок).
Сучасна назва з 2022 року.
Вулиця Семена Палія - місцевість Ширма. Пролягає від Широкої вулиці до вулиці Катерини Грушевської.
Провулок Семена Палія - місцевість Ширма. Пролягає від вулиці Карпатської Січі до вулиці Семена Палія.
Вулиця та провулок виникли в середині ХХ століття і отримали назви Тихорецька вулиця та Тихорецький провулок.
Сучасні назви на честь українського державного та військового діяча Українського гетьманату, полковника Фастівського полку, одного з керівників повстання на Правобережжі проти Корони Польської Семена Палія з 2022 року.
Пересіченський провулок - місцевість Китаїв. Пролягає від проспекту Науки до тупика.
Провулок виник у 1-й половині XX століття під назвою провулок Леніна. З 1955 року носив назву Червонопрапорний провулок.
Пересічень "київський" згадується в Іпатіївському літописі 1154 року, а також "У списку руських міст далеких і близьких". Опис подій 1154 року дає підстави впевнено локалізувати "київський" Пересічень на правобережних околицях Києва, на шляху, що вів через одну із дніпровських переправ до Переяславля.
Сучасна назва з 2016 року.
Вулиця Пирогівський шлях - місцевості Китаїв, Пирогів. Пролягає від Лисогірського провулку до автомагістралі Київ - Дніпро.
Вулиця виникла в 1-й половині XX століття, хоча безіменний шлях від Мишоловки до Пирогова по трасі майбутньої вулиці існував ще в 1-й половині XIX столітті. З 1955 року мала назву Червонопрапорна.
Сучасна назва, що походить від місцевості Пирогів - з 2015року.
Вулиця Івана Підкови – місцевість Деміївка. Пролягає від Костанайської до Козацької вулиці.
Вулиця виникла на початку XX століття, мала назву (2-й) Братський провулок. В 1955 році отримала назву вулиця Балакірєва.
Сучасна назва на честь козацького кошового отамана, молдовського господаря у 1577-1578 роках Івана Підкови — з 2022 року.
Покільська вулиця - місцевість Теличка. Пролягає від Промислової вулиці до р. Дніпро.
Вулиця виникла наприкінці 1950-х років під назвою Комсомольська. З 1977 по 2022 рік вулиця носила назву Камишинська.
Урочище Покол – це справжнє диво дикої природи посеред міста. Тут багато рослин та тварин із Червоної книги України. Велику цінність представляє на Поколі старий заплавний ліс з вікових дерев чорної та білої тополі. На болотах водоплавні птахи. Поблизу урочища Лиса Гора та Корчувате, до складу урочища входить півострів Галерний.
Сучасна назва - з 2022 року, на честь урочища Покол, до якого прилягає вулиця.
Португальська вулиця - селище Віта-Литовська. Пролягає від Столичного шосе до Бродівської вулиці. Приблизно посередині вулиця переривається лісосмугою.
Виникла у 1-й половині XX століття, з 1957 року мала назву Цілинна вулиця.
Сучасна назва на честь країни Португалія з 2022 року.
Почаївська вулиця - місцевість Забайків'я. Пролягає від Гайдамацької вулиці до Забайківської вулиці.
Вулиця виникла на початку XX століття, мала назву Совська. Близько 1913 року отримала назву Петропавловська. З 1944 року - вулиця Котовського (2-а). В 1955 році отримала назву Псковська вулиця.
Сучасна назва на честь міста Почаїв, відомого завдяки Почаївській лаврі - з 2022 року.
Почаївський провулок - місцевість Забайків'я. Пролягає від Забайківської вулиці до кінця забудови.
Провулок виник наприкінці XIX століття, мав назву Овражний. Близько 1913 року отримав назву Драгомировська вулиця. В 1952 році отримав назву Псковський провулок.
Сучасна назва на честь міста Почаїв - з 2022 року.
Пустинська вулиця – місцевість Голосіїв. Пролягає від вулиці Горіхуватський шлях до Свято-Покровського монастиря Голосіївська пустинь.
Засновник монастиря Голосіївська пустинь Архімандрит Києво-Печерського монастиря Петро Могила. В 1631 році за його наказом побудували храм Іоана Сучавського та келії для монахів. Скит Києво-Печерської лаври стали називати Голосіївською пустинню. Вулиця виникла на під’їзній дорозі до монастиря. З 1971 року мала назву Полковника Затєвахіна.
Сучасна назва, що походить від назви монастиря Голосіївська пустинь - з 2023 року.
Провулок Рататюків - місцевість Забайків'я. Пролягає від Забайківської вулиці до кінця забудови.
Провулок виник наприкінці XIX - на початку XX століття під сучасною назвою, за прізвищем домовласників Рататюків. Близько 1913 року провулок отримав назву Романівський. З 1944 року мав назву Перекопський. З 1955 року - провулок Профінтерну.
Історичну назву вулиці відновлено в 2015 році.
Римська вулиця - місцевість Деміївка. Пролягає від початку забудови (прохід до Деміївської вулиці) до тупика.
Вулиця виникла на початку XX століття під назвою Суворовський провулок. В 1955 році отримала назву Римського-Корсакова.
Сучасна назва - з 2022 року на честь Рима - міста-побратима Києва.
Вулиця Степана Рудницького - житловий масив Теремки-ІІ. Пролягає від вулиці Михайла Максимовича до вулиць Дмитра Луценка і Докії Гуменної.
Вулиця виникла наприкінці 1970-х років, в 1977 році отримала назву вулиця Академіка Вільямса.
Сучасна назва на честь Степана Рудницького, українського географа, картографа та етнографа, академіка ВУАН – з 2022 року.
Вулиця Володимира Самійленка - місцевість Ширма. Пролягає від Мистецької вулиці до Ольвійського провулку.
Виникла в середині XX століття, з 1953 року мала назву Холмогорська.
Сучасна назва з 2022 року - на честь поета, сатирика, драматурга і перекладача Володимира Самійленка.
Вулиця Уласа Самчука - місцевість Саперна слобідка. Пролягає від вулиці Павла Грабовського до провулку Павла Грабовського.
Вулиця виникла в 1950-х роках, в 1955 році отримала назву вулиця Столєтова.
Сучасна назва на честь українського письменника, журналіста й громадського діяча Уласа Самчука - з 2023 року.
Свалявський провулок - місцевість Саперна слобідка. Пролягає від Саперно-Слобідської вулиці до Литовського провулку.
Провулок виник у середині XX століття , з 1955 року мав назву Серпуховський провулок.
Сучасна назва на честь міста Свалява Закарпатської області - з 2022 року.
Вулиця Галини Севрук - місцевість Багринова гора. Пролягає від проспекту Науки до Буковинської вулиці.
Вулиця виникла в середині XX століття, в 1944 році отримала назву Маршальська вулиця.
Сучасна назва на честь української керамістки та монументальної художниці Галини Севрук - з 2023 року.
Вулиця Сім'ї Прахових - місцевість Паньківщина. Пролягає від вулиці Гетьмана Павла Скоропадського до вулиці Лілії Лобанової.
Вулиця виникла на початку XX століття під назвою Ново-Караваєвська. У довідниках "Весь Київ" вперше зазначена 1907 року. В 1955 році отримала назву вулиця Гайдара.
Сучасна назва на честь Адріяна, Емілії, Олени, Миколи та Олександри Прахових, родини діячів української культури XIX-XX століття - з 2018 року.
Вулиця Гетьмана Павла Скоропадського – вулиця в Голосіївському, Солом'янському та Шевченківському районах міста, місцевість Панківщина. Пролягає від площі Українських героїв до залізничного шляхопроводу.
Вулиця виникла в 1850-ті роки під назвою Шулявська. В 1891 році отримала назву Караваєвська. З 1920 року – вулиця Льва Толстого.
Сучасна назва на честь Гетьмана Української держави (29 квітня – 14 грудня 1918 року), політичного і громадського діяча, нащадка стародавніх козацьких родів Павла Скоропадського - з 2023 року.
Слуцький провулок - місцевість Добрий Шлях. Пролягає від Голосіївського провулку до кінця забудови.
Провулок виник на початку XX століття як відгалуження Голосіївського провулку, згодом - 2-й Голосіївський провулок. З 1955 року мав назву Тобольський провулок.
Сучасна назва — з 2022 року, на згадку річки Случ, що протікає в межах Хмельницької, Житомирської та Рівненської областей.
Старобільський провулок - місцевість Ширма. Пролягає від Козацької вулиці до Гетьманської вулиці і Костанайського провулку.
Провулок виник у середині XX століття. Починаючи з 1950-х років, називався Майкопський провулок. У 1950-70-ті роки провулок у його теперішніх межах мав паралельну назву Батумський провулок.
Сучасна назва на честь міста Старобільськ Луганської області – місця запеклих боїв російсько-української війни - з 2022 року.
Супійський провулок - місцевість Добрий Шлях. Пролягає від тупика до провулку Владислава Заремби.
Провулок виник в першій половині ХХ століття, з 1944 року – Путівельська вулиця, з 1955 – Тульський провулок.
Сучасна назва на честь річки Супій, притоки Дніпра на Степовому Задніпров'ї - з 2022 року.
Тетерівська вулиця - місцевість Саперна слобідка. Пролягає від вулиці Уласа Самчука до кінця забудови.
Вулиця виникла в 50-ті роки XX століття, з 1955 року мала назву Іртишська.
Сучасна назва - з 2022 року, на згадку про українську річку Тетерів, притоки Дніпра.
Тиврівський провулок - місцевість Добрий Шлях. Пролягає від проспекту Науки до вулиці Максима Рильського та вулиці Еллана-Блакитного.
Провулок виник у 1-й половині XX століття, мав назву Лісний. З 1955 року мав назву Тихвінський провулок.
Сучасна назва на честь міста Тиврів на Вінниччині - з 2022 року.
Вулиця Івана Фірцака – місцевість Ширма. Пролягає від Гористої до Козацької вулиці.
Провулок Івана Фірцака - місцевість Ширма. Пролягає від вулиці Івана Фірцака до вулиці Семена Палія.
Вулиця та провулок виникли в середині ХХ століття і отримали назви Москвіна.
Сучасні назви на честь українського борця, боксера, силача, артиста цирку Івана Фірцака - з 2023 року.
Вулиця Ходосівська - місцевість Корчувате. Пролягає від Віто-Литовського провулку до Набережно-Корчуватської вулиці.
Вулиця виникла в 1-й половині XX століття під назвою 2-а Лагерна. В 1955 році перейменована на Олексія Плещеєва.
В 2022 році отримала сучасну назву на честь села Ходосівка, що розташовано біля Києва.
Холодноярська вулиця – вулиця в Голосіївському і Солом'янському районах міста Києва, місцевість Совки. Пролягає від проспекту Валерія Лобановського до Охтирської вулиці та Охтирського провулку.
Початковий відрізок вулиці виник наприкінці 30-х років XX століття під назвою Совська Балка. З 1962 року мала назву Кайсарова.
Сучасна назва — з 2022 року, на честь подій українського антибільшовицького повстанського руху та діяльності Холодноярської республіки.
Чумацька вулиця - місцевість Добрий Шлях. Пролягає від Чумацького до Тиврівського провулку.
Чумацький провулок - місцевість Добрий Шлях. Пролягає від Горяної вулиці до кінця забудови.
Вулиця та провулок виникли в середині ХХ століття і отримали назви Уральська вулиця та Уральський провулок.
Сучасні назви - з 2022 року, на честь чумаків. З місцевості Добрий Шлях, в якій розташовані вулиця та провулок, за переказами виряджали чумаків до Таврії.
Вулиця Братів Чучупаків - місцевість Голосіїв. Пролягає від вулиці Академіка Книшова до Холодноярської вулиці.
Вулиця виникла на початку 50-х років XX століття. Мала назву Смольна з 1953 року.
Сучасна назва - з 2022 року, на честь військових та громадських діячів часів УНР, отаманів Холодноярської республіки братів Василя, Олекси та Петра Чучупаків.
Провулок Бориса Шахліна - місцевість Нова Забудова. Пролягає від вулиці Антоновича до Великої Васильківської.
Провулок виник у середині XIX століття і мав назву (2-й) Васильківський. З 1955 року - провулок Горького.
Сучасна назва на честь українського спортсмена-гімнаста, абсолютного чемпіона Європи, світу, 7 разового олімпійського чемпіона Бориса Шахліна - з 2017 року.
Провулок Леопольда Ященка – місцевість Голосіїв. Пролягає від Голосіївського проспекту до Васильківської вулиці.
Провулок відомий з 10-х років XX століття під назвою Жуковський провулок.
Сучасна назва на честь Леопольда Івановича Ященко – фольклориста, диригента, композитора, засновника і керівника етнографічного хору "Гомін" з 2022 року.
Перелік топонімів Голосіївського району. Старі назви - нові:
Амурська, площа - Васильківська
Амурська, вул. - Книшова академіка
Байкальська, вул. - Мелітопольська
Балакірєва, вул. - Підкови Івана
Боровиченко Марії, вул. – Ґедройць Віри
Бубнова, вул. - Маричанська
Бурмистенка, вул. - Оріхуватська
Бурмістенка, пров. - Бабієнків
Волзька, вул. - Гайдамацька
Волзький, пров. - Гайдамацький
Вільямса, вул. - Рудницького Степана
Гайдара, вул. - Сім'ї Прахових
Гвардійська, вул. - Карпатської Січі
Говорова, пров. – Камінь-Каширський
Говорова, вул. - Момота генерала
Горького, пров. - Шахліна Бориса
Горького, вул. – Антоновича
Дзержинського, площа - Либідська
Димитрова, вул. - Ділова
Дніпропетровське, шоссе - Дніпровське
Доватора, вул. - Грушевської Катерини
Доватора, пров. - Дубовий
Дубініна Володі, вул. - Бредбері Рея
Еренбурга, вул. - Лобанової Лілії
Єнісейська, вул. - Бузька
Жаданівського, вул. - Жилянська
Жигулівська, вул. - Бескидська
Жуковського, пров. - Ященка Леопольда
Затєвахіна, вул. - Пустинська
Іртишська, вул. - Тетерівська
Кайсарова, вул. - Холодноярська
Камишинська, вул. - Покільська
Кіровоградська, вул. - Брожка Володимира
Кіровоградський, пров. - Кропивницький
Конєва, вул. - Кішки Самійла
Костичева, вул. - Балінського
Кошового, вул. - Горяна
Левітана, вул. - Бураченка Миколи
Ломоносова, вул. - Здановської Юлії
Любченка, вул. - Загородня
Майкопська, вул. - Гетьманська
Майкопський, пров. - Старобільський
Маршальська, вул. - Севрук Галини
Матикіна генерала, вул. - Конча-Заспінська
Москвіна, вул. - Фірцака Івана
Москвіна, пров. - Фірцака Івана
Московська, площа - Деміївська
Плещеєва, вул. - Ходосівська
Потєхіна, вул. - Виставкова
Пролетарська, вул. - Лотоцької Наталії
Пролетарський, пров. - Лотоцької Наталії
Профінтерну, вул. - Забайківська
Профінтерну, пров. - Рататюків
Псковська, вул. - Почаївська
Псковський, пров. - Почаївський
П'ятигорська, вул. - Альпійська
П'ятигорський, пров. - Альпійський
Радянський, пров. - Заремби Владислава
Ржевський, пров. - Лема Станіслава
Римського-Корсакова, вул. - Римська
Родимцева, вул. - Горіхуватський шлях
Серпуховський, пров. - Свалявський
Сеченова, вул. - Бутенко Зої
Смолича Юрія, вул. – Гуменної Докії
Смольна, вул. - Чучупаків братів
40-річчя жовтня, проспект - Голосіївський
Столєтова, вул. - Самчука Уласа
Столєтова, пров. - Галшки Гулевичівни
Стрілкова, вул. - Дідушка Олега
Тверська, вул. - Ґедройца Єжи
Тельмана, вул. - Німецька
Тихвінський, пров. - Тиврівський
Тихорецька, вул. - Палія Семена
Тихорецький, пров. - Палія Семена
Тобольський, пров. - Слуцький
Толстого Льва, вул. - Скоропадського Павла Гетьмана
Трутенка, вул. - Максимовича Михайла
Тульський, пров. - Супійський
Уральська, вул. - Чумацька
Уральський, пров. - Чумацький
Ушакова, вул. - Багринова
Холмогорська, вул. - Самійленка Володимира
Холмогорський, пров. - Ольвійський
Цілинна, вул. - Португальська
Чапаєвське, шосе - Віто-Литовський провулок
Червоноармійська, вул. - Велика Васильківська
Червоноармійський, пров. - Лужевського Руслана
Червонозоряний, проспект - Лобановського Валерія
Червонопрапорна, вул. - Пирогівський шлях
Червонопрапорний, пров. - Пересіченський