Імена та дати

 

"Мрійник, закоханий у небо": до 125-річчя    Антуана де Сент-Екзюпері

  
    Антуан де Сент-Екзюпері був особистістю неординарною та видатною. Його життя було подібне до іскри - таке ж яскраве, повне, іскрометне, насичене та коротке. Своє життя він присвятив тому, що любив найбільше на світі — письменництву й авіації.
    Антуан де Сент-Екзюпері народився 29 червня 1900 року в родині віконта і спадкоємця стародавнього роду перигорських аристократів Жана де Сент-Екзюпері у Ліоні. У чотири роки Антуан залишився без батька. Його мати, Марі, уроджена де Фонколомб, красива, освічена і чутлива жінка, стала головною людиною для всього подальшого життя Антуана. Хлопчика багато хто вважав некрасивим, однолітки дражнили його "звіздарем", але мати називала сина "король-сонце" за його рідкісну доброту, веселий незлобивий характер і любов до природи.

   За сімейною традицією, Антуан навчався в католицьких навчальних закладах. Спочатку в ліонській Школі Братів-християн, потім у католицькому коледжі єзуїтів Сент-Круа в Мансі до 1914 року, після чого продовжив навчання в коледжі Маріст в Швейцарії. У 12 років Антуан вперше піднявся у повітря на літаку, проте мріяв про море. Він готувався до екзаменів у Вищу військово-морську школу "Еколь Наваль" і навчався на підготовчих курсах паризького військово-морського ліцею, але зазнав невдачі на вступних іспитах. Тоді Антуан вирішив стати архітектором і записався вільним слухачем у Школу витончених мистецтв. У 1921 році Сент-Екзюпері, ще до отримання диплома, призвали до армії. Він не став наполягати на продовженні навчання та належної йому відстрочки для завершення освіти, і записався в винищувальний полк.

    Армійська служба Антуана почалася з роботи в бригаді ремонтників, і несподівано він відчув, що авіація, це його справжнє покликання. Сент-Екзюпері здає іспит на цивільного льотчика, і передислоковується в Марокко, де отримує кваліфікацію військового пілота. У 1921 році, після закінчення офіцерських курсів, він стає молодшим лейтенантом. Військову службу Антуан закінчує вже у Франції. У січні 1923 року його літак потрапляє в аварію, Антуан отримує травму голови і йде у відставку. Сент-Екзюпері оселяється в Парижі. Він намагається писати, але його літературна творчість нікого не цікавить. Майбутній знаменитий письменник береться за будь-який заробіток. До того ж Антуан не збирався розлучатися з авіацією, і, незважаючи на перенесені травми, продовжував польоти на цивільних літаках. В цей час він закохується в красуню Луїзу де Вільморен, яка походила з багатої аристократичної родини, і збирався одружитися. Але аварія, якої зазнав літак Антуана, усе змінила: дівчина не бажаючи все життя доглядати, як вона вважала, каліку (Сент-Екзюпері серйозно постраждав під час падіння літака), покинула його.
    Поховавши в глибинах свого серця любов до Луїзи, Сент-Екзюпері став удосконалюватися в авіації. У 1926 році він став літати на поштових літаках французької компанії "Аеропосталь", що здійснювали рейси в Північну Африку. Незабаром Сент-Екзюпері був призначений начальником аеродрому Кар-Джуба, розташованого на краю Сахари. В очікуванні рейсів він знову взявся за перо, і результатом його праці став роман "Південний поштовий", в якому розповідалося про рейси в Сахару пілота поштового літака.

    У 1929 році Сент-Екзюпері повертається у Францію. Він вступає на Вищі курси військово-морської авіації, а свій рукопис пропонує видавцям. "Південний поштовий", опублікований в кінці 1929 року, зробив Антуана знаменитим і багатим. У 1930 році Антуана де Сент-Екзюпері нагороджують орденом "Почесного легіону" за його внесок у розвиток французької цивільної авіації та призначають технічним директором Південно-Американського відділення "Аеропосталь". Там він мав долучитися до відкриття поштових маршрутів, які з'єднали б Буенос-Айрес з Ріо, Патагонією та Парагваєм. Серед бурхливих буревіїв і величної тиші Анд він знайшов романтику, не гіршу, ніж в африканській пустелі. Йому на все життя запам'яталися льодовики, індіанці та вівці, які, засинаючи, "зникали в снігу, але їхнє застигле дихання виглядало з повітря, як сотні крихітних димарів". Саме там Сент-Екзюпері надихнувся на другий роман - "Нічний політ". Після виходу в світ цього роману в 1931 році Антуан отримав літературну премію "Феміна", книга миттєво набула шаленої популярності: за нею зняли фільм, а будинок парфумерії Guerlain навіть випустив аромат Vol de Nuit, присвячений письменникові. Парфуми продавалися у флаконі, прикрашеному пропелерами.

    У Буенос-Айресі Антуан знайомиться з Консуело, вдовою відомого письменника Гомеса Карило. Ця чарівна і освічена жінка стала його Музою і його злим генієм. Екстравагантність і неврівноваженість Консуело часом межували з божевіллям, але Антуан терпляче зносив усі витівки коханої жінки. Подружжя Сент-Екзюпері постійно сварилося та розлучалося, але саме до Консуело Антуан повертався знову і знову: він завжди відчував, що не зможе жити без неї.
    У 1931 році компанія "Аэропосталь" збанкрутувала, і Сент-Екзюпері повернувся до льотної роботи. З середини 30-х років Антуан де Сент-Екзюпері займався журналістикою. У квітні 1935 року він відвідав Радянський Союз як кореспондент газети "Парі-Суар". Цю поїздку описав у п'яти нарисах. Нарис "Злочин і покарання перед обличчям радянського правосуддя" став одним із перших творів письменників Заходу, в якому автор спробував проаналізувати сталінізм. Згодом, у 1936-му, життя занесло Екзюпері-кореспондента на громадянську війну в Іспанії. Там він мешкав серед каталонських анархістів, спостерігаючи за їхніми звичаями, а одного разу навіть врятував від розстрілу анархістами католицьких ченців.
    У грудні 1935 року Сент-Екзюпері на власному літаку Симун намагається поставити рекорд дальності перельоту Париж - Сайгон, але терпить аварію над Лівійською пустелею. Через три дні Сент-Екзюпері і механіка Прево врятували бедуїни, а під враженням аварії був написаний знаменитий "Маленький принц", героїня якого, Троянда, відображає риси характеру Консуело.

    З початку Другої світової війни Сент-Екзюпері повернувся до військової авіації, хоча на той момент він був уже комісований. Після поразки Франції, письменник переїхав до США, де в 1943 році вступив у ВПС "Вільних французьких сил", керованих генералом де Голлем. Йому вже було майже 43 роки, до того ж давалися взнаки наслідків старих травм, однак Екзюпері домігся перенавчання на літак американського виробництва P-38F Lightning, а потім і права виконувати бойові вильоти. На неозброєному розвіднику P-38F він встиг здійснити 8 успішних місій. 31 липня 1944 року Екзюпері вилетів з аеродрому на Корсиці для чергової розвідки над Південною Францією. Відтоді знаменитого на весь світ літератора ніхто не бачив – він безслідно зник. Напередодні останнього польоту Сент-Екзюпері залишив записку своєму товаришеві П'єру Доллозу: "Якщо мене зіб'ють, я абсолютно ні про що не жалкую". Доля літака і великого письменника залишалася невідомою до 1988 року, коли поблизу Марселя був виявлений браслет з ім'ям льотчика і його дружини. Залишки літака були підняті в 2003 році, але їх дослідження не дало відповіді на питання про те, як саме загинув Антуан де Сент-Екзюпері.
    У Антуана було два невід'ємні покликання: письменника та пілота. Свої відчуття під час польотів він викладав у книгах. Серед найвідоміших його творів: "Південний поштар" (1929), "Нічний політ" (1931), "Планета людей" (1938), "Воєнний льотчик" (1942), "Лист заручнику" (1943) та "Цитадель" (1948). Втім, справжньою перлиною творчості Екзюпері, яка увійшла в золотий фонд світової класики, стала повість "Маленький принц".
    "Маленький принц" — це казка для дорослих, поетична та містична історія про пілота, який опинився в пустелі, та його розмову з юним принцом з іншої планети. Сент-Екзюпері сам проілюстрував перше видання, яке вийшло французькою та англійською мовами в 1943 році. Пізніше легендарна історія розійшлася приблизно 140 мільйонами примірників по всьому світу.
    Сент-Екзюпері - визнаний класик світового рівня, його висловлювання давно стали крилатими і ось найвідоміші з них:
· "Бути людиною" - це й означає особливість відчувати, що ти за все відповідаєш…"
· "Очі сліпі. Шукати треба серцем…"
· "Справжня любов починається там, де нічого не чекаєш в замін…"
· "Вмирають тільки за те, заради чого варто жити…"
· "Ми відповідаємо за тих, кого приручили..."

    Ілюстрація до казки "Маленький принц" разом з погрудним портретом відомого письменника зображені на 50 франковій французькій банкноті, яка випускалася Банком Франції з 20 жовтня 1993 р. до переходу на євро (18 лютого 2002 р.). На аверсі - зображений портрет Сент-Екзюпері на тлі карти світу. На карті зображений один з маршрутів польотів Сент-Екзюпері. У верхній частині банкноти силует літака "Латокоер-25", в нижній частині - малюнок Сент-Екзюпері, на якому зображено маленького принца на його "планеті". Над водяним знаком  досить відомий жартівливий малюнок письменника - "Удав, що перетравлює слона".

    На реверсі банкноти - картина Сент-Екзюпері із зображенням літака "Бреге-14" у пісках пустелі Сахара. На ньому письменник літав над пустелею і був змушений здійснити позапланову посадку. У верхній частині банкноти  - роза вітрів.
    Ім'я Антуана де Сент-Екзюпері не тільки назавжди увійшло в золотий фонд літератури, але і стало синонімом романтики. Військовий льотчик, дивовижний письменник і глибокий філософ - він був загадкою за життя і залишився таким навіть у своїй смерті.

Бібліографія:
    Сент-Екзюпері, А. Повне зібрання творів [Текст] /Антуан де Сент-Екзюпері ; [пер. з фр. П. В. Таращука, В. Б. Чайковського]. - Київ : Довженко Букс, 2019. – 682 с.
    Сент-Екзюпері, А. Земля людей; Нічний політ; Воєнний пілот [Текст] : [збірка] / Антуан де Сент-Екзюпері ; [пер. з фр. В. Б. Чайковського]. – Київ : Довженко Букс, 2017. – 317 с.
    Сент-Екзюпері, А. Маленький принц; Листи; Публіцистичні статті [Текст] / Антуан де Сент-Екзюпері ; [пер. з фр. П. В. Таращука, В. С. Бойка]. – Харків : ЛА "Час читати", 2017 . – 224 с.
    Сент-Екзюпері, А. Цитадель [Текст] : [роман] / Антуан де Сент-Екзюпері ; [пер. з фр. П. В. Таращука]. - Харків : Фоліо, 2017. - 284 с.
    Павличко, Д. Крила людини. Антуан де Сент-Екзюпері [Текст] // Літературознавство. Критика. Т. 2. Світова література. – Київ, 2007. – С. 436-452.
    Антуан де Сент-Екзюпері [Текст] // Зарубіжні письменники. Т. 2. Л-Я / за ред. Н. Михальської, Б. Щавурського. - Тернопіль, 2006. – С. 512-514.
    Антуан де Сент-Екзюпері [Текст] / С. І. Сафарян, Ю. І. Султанов // Зарубіжна література : підручник для 8 кл. – Київ, 2004. – С. 334-336.
Антуан де Сент-Екзюпері [Текст] // Зарубіжна література : підручник для 11 кл. / за ред. О. С. Чиркова. – Київ, 1999. – С. 145-158.