Бібліографічний огляд
Що читати про знаменитих українців.
Продовження
Українська історія - це багатовіковий шлях боротьби, здобутків і втрат, сповнений драматичних подій та видатних особистостей. Вона залишила нам не лише глибокі корені, але й невичерпне джерело мудрості, сили та надії.
Бути українцем сьогодні - це рухатися вперед, бути активним і цілеспрямованим, прагнути відбудовувати і боронити рідну країну, вивчати українську мову і бажати нею розмовляти, мати інтерес до культурної спадщини України, її історії та традицій. А ще - остаточно позбуватися комплексу меншовартості, адже Україна, яка насправді ніколи і не була на світовому узбіччі, подарувала людству не одне відоме ім'я.
Представляємо книги, які допоможуть вам більше дізнатися про видатних українців.
Талановита монографія видатного шевченкознавця Павла Зайцева своєчасно не дійшла до свого основного читача. Внаслідок драматичного перебігу історичних подій в Україні ця, єдина у своєму роді, правдива біографія Тараса Шевченка була неприйнятною для цензурних приписів різної, часом протилежної орієнтації.
Книга розкриває і утверджує перед читачем новий, нетрадиційний образ Шевченка й водночас повертає із забуття добре ім'я її автора.
У цій книзі на основі багатого джерельного матеріалу подано біографію українського філософа й богослова Григорія Сковороди (1722-1794). Утім, це не лише життєпис видатної людини - тут постає яскравий образ України XVIII століття. Одинадцять розділів книги, в яких змальовано життя Сковороди, обрамлені двома окремими сюжетами - Prelude та Finale, що покликані надати біографії Сковороди якомога більшої глибини, а також показати його першорядну роль в українській духовній традиції.
"Здобув три вінці: на полі битви, як добрий воїн; на шляху мирного громадянського життя, як дбайливий вихователь багатьох гідних синів вітчизни; на ниві літератури, як полум'яний любитель мови рідної йому, їм створеної..." - говорив про Івана Котляревського його перший біограф С. Стеблін-Камінський. Безсмертна "Енеїда" й вічно юна "Наталка Полтавка" з часом не тьмяніють і не губляться, а зачаровують нових читачів. Ім'я їхнього автора, основоположника й першого класика нової української літератури, назавжди вписане в Історію української і світової культури.
Письменники не живуть на самоті. Ольга Кобилянська, як і герої її творів, любила свої мрії, любила рідних, друзів. Любила… Переборювала обставини, нерідко - і себе. Все вона прощала, все терпіла. Її унікальне життя є фактологічною основою роману, в якому документ поєднується з авторським баченням героїні, її життєвої і літературної долі, часу, в якому вона жила, людей, з якими зналася. Уважний читач відшукає в ньому і свою правду, яку не зміг розповісти документ.
.jpg)
Михайло Коцюбинський (1864-1913) був і залишається одним з найоригшальніших українських прозаїків. Блискучий новеліст, він серед перших в українській літературі усвідомив потребу її реформаторства в напрямі модерної європейської прози. Саме Коцюбинського Панас Мирний назвав "великим майстром рідного слова", що, як "будівничий, виводив свої мистецькі твори, повні великого художнього смаку, глибокої задуми і безмірно широкої любові до людей"...
Життя і діяльність Івана Яковича Франка, письменника і громадського діяча подається у нерозривному зв'язку з його творчим процесом, з діалектикою становлення світогляду. Автор досить докладно зупиняється на участі Івана Франка в робітничому русі Галичини, на співробітництві його з передовою громадськістю слов'янських країн, розкриває його діяльність у період першої революції.
В книзі використані численні документальні й архівні матеріали та листування письменника.
Леся Українка (справжнє ім'я Лариса Петрівна Косач, 1871-1913) - славетна українська письменниця, геніальна поетеса і драматург, перекладач і культурна діячка. Багато її творів визнані шедеврами світової літератури. Перший свій вірш вона склала у дев'ять років, останній - у 40. Усього Леся Українка написала близько 270 віршів, а ще поеми і віршовані драматичні твори. Її ставлять в один ряд із геніальними Тарасом Шевченком та Іваном Франком. Довкола життя видатної письменниці завжди було багато міфів. Та й небезпідставно - цьому сприяли складні стосунки з матір'ю, життєві перипетії, трагічне кохання і хвороби, які супроводжували тендітну Лесю Українку чи не все її недовге життя.
Цей психобіографічний роман є історією загадкового внутрішнього світу і харизми Василя Стефаника. Його манила й переслідувала троянда - символ життя і смерті. Ритуалом власної творчості він прагнув подолати трагізм і суперечності буття. У його житті і творчості чорне та біле, нехтуючи безпекою, часто опинялися поруч.
"Троянда ритуального болю" Степана Процюка - психоаналітичні версії історії загублених кохань, письменницьких страждань, палітра символів, дослідження творчого мовчання як втечі від перевтоми.
Олег Ольжич (1907-1943) - велична постать в українському громадсько-політичному житті, в українській поезії, в українській науці.
Видатний археолог із європейським ім'ям, він володів дев'ятьма мовами, а його дослідження не втратили сенсу і понині. Видатний поет - він сказав нове слово в українській літературі. Олег Ольжич - видатний діяч Організації українських націоналістів був дійовою особою в побудові української держави в умовах нацистської окупації території України.
1943 року Олег Ольжич загинув в концтаборі Заксенхаузен.
Дорошенко О. Є. Василь Стус [Текст] / Олег Дорошенко ; худож.-оформлювач О. М. Іванова. – Харків : Бібколектор, 2020. – 121 с.
Трагічна доля судилася Василю Стусу (1938-1985) - талановитому українському поету, прозаїку, перекладачу, літературознавцю, правозахиснику, одному з найактивніших представників українського культурного руху 1960-х років. Він був людиною, не здатною на компроміс, яка завжди йшла шляхом правди і заплатила за це власним життям, людиною, яка з гідністю сказала про себе: "...Голови гнути я не збирався, бодай, що б там не було. За мною стояла Україна, мій пригноблений народ, за честь котрого я мушу обставати до загину".
Відомі слова Євгена Сверстюка про те, що "Симоненко належить до тих людей, чиї біографії треба вивчати як частку історії України". Тієї України, яка вміє вистояти в лихоліттях і знову розправити крила. Одного з найвідданіших її співців теж не оминула лиха доля: жорстокі часи сталінських репресій, страхіття війни, жахливі умови існування. Та водночас юнак завважував дивосвіт рідної природи, всотував багатство народної творчості. Випробування не позбавили його щедрості душі, теплої усмішки. Йому було даровано аж надто коротке життя: він тільки виписувався, тільки починався - і залишив по собі спогад на всі часи поки світ промовлятиме: "Україна". Чому? Досить прочитати біографію Поета.
Ця книжка - життєпис одного з найвидатніших українських поетів ХХ століття. Йдеться про нащадка шляхетного українського роду, в якому з покоління в покоління тривала боротьба двох душ, української й польської, сина "того Тадея", вихованця київської Старої Громади, яскравого представника неокласичного п'ятірного ґрона.
Утім до "чистоти і простоти" неокласицизму молодий митець ішов, переживши період захоплення "темними вежами" символізму, гріховними спокусами, "ядом чарівним". Мистецтво рівноваги утвердилося після досвіду опіумних візій, наркотичних парадизів, естетизації зла.
Шукаючи нових цінностей у покинутому Богом світі, поет однаково цінує Гомера й Бодлера, античність і декаданс. Окрема сюжетна лінія книжки - історія співіснування Максима Рильського з радянським режимом, аналіз його текстів з подвійним дном, текстів-шифрів, які доносять для нас трагічні колізії доби великого терору. У найтяжчі часи він зоставався вірним своїй прихильній музі, релігії краси й гармонії.
Ліна Костенко (1930 р.н.) - видатна українська письменниця, лауреат багатьох премій і відзнак, представник покоління "шістдесятників". Здолавши усі труднощі й заборони, її твори знайшли шлях до свого читача, назавжди оселилися у його серці і стали класикою української літератури.
Попри те, що поезії та проза Ліни Костенко перекладені багатьма мовами і відомі далеко за межами України, про саму письменницю відомо небагато, адже вона надає перевагу більш усамітненому способу життя. Ця книжка - спроба глибше пізнати поетесу як дитину, студентку, дружину і маму, громадянина і патріота своєї країни, просто Людину зі своїми думками, хвилюванням, радощами і болем. Це - спроба осягнути її шлях, щоб краще зрозуміти глибоку суть шедеврів, створених Ліною Костенко.