Антологія пам'яті

 "Засновник бібліотечної справи в Україні": до 245-річчя від дня народження Павла Йосиповича Ярковського

 
    Павло Йосипович Ярковський увійшов в історію вітчизняної науки не лише як засновник бібліотечної справи, але й як викладач, який вперше в історії вітчизняного шкільництва почав читати курс бібліології.
    Павло Йосипович народився в Краківському воєводстві, за походженням був із польської шляхти. У 1801 році закінчив Кременецьке воєводське училище. Після закінчення працював у ньому викладачем "науки моральної" та французької мови.
    Будучи здібним до наук, привернув увагу Гуго Колонтая й Тадеуша Чацького. Гуго Колонтай залишив у спадок Павлу Ярковському свою бібліотеку. Тадеуш Чацький працював "візитарем" (інспектором) шкіл Волинської, Київської та Подільської губерній, і завдяки йому Павло Ярковський в 1805 році став учителем французської мови та бібліотекарем у Вищій Волинській гімназії. З вересня 1809 року, після створення на базі гімназії Крем'янецького ліцею, Ярковський вперше в історії вітчизняного шкільництва почав викладати курс загальної граматики та бібліографії, правда, у його викладацьких планах цей курс називався бібліологія і викладався аж до закриття навчального закладу в 1832 році. Завдяки величезній кропіткій праці Павла Ярковського, бібліотека Волинського ліцею сформувалася практично з нічого за рахунок дарувань та купівлі великих бібліотечних зібрань польських магнатів і шляхти, які підтримували створення нового осередку вищої освіти.
    Багаторічна праця по формуванню фондів бібліотеки Крем’янецького ліцею була перекреслена участю викладачів і учнів ліцею в польському повстанні 1831 року. Влітку 1833 року навчальний заклад, в т. ч. бібліотечні колекції, перевезені до Києва. На Павла Ярковського лягли всі труднощі перевезення книгозбірні та її зберігання в коморах на Печерську та Подолі. 8 листопада Микола І видав указ про організацію на її основі Університету Св. Володимира. У 1834 році Павло Ярковський став бібліотекарем книгозбірні новоствореного Київського Імператорського університету Св. Володимира (нині - Наукова бібліотека ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка), яку очолював до кінця свого життя.
    Бібліотека створювалася з метою забезпечення навчального процесу, наукової роботи професорів та стипендіатів. За рішенням Павла Ярковського було здійснено перерозподіл фонду на дві частини: одна зорієнтована на забезпечення профільними виданнями навчального процесу, інша (науковий фонд) - на дослідницькі цілі. Зазнала відповідних коректив і система обслуговування читачів. Крім того, у складі бібліотеки Імператорського Університету Св. Володимира певний час знаходився нумізматичний кабінет. Завідування цим кабінетом лягло на плечі Павла Ярковського. До складу нумізматичного кабінету входила колекція монет, зібрана ще у Волинському ліцеї.
    Павло Ярковський виступав за створення чіткої системи каталогів, у якій головну роль відводив систематизації, сприяв налагодженню аналітичної обробки документів, склав власну систему класифікації для упорядкування книжкового фонду університетських книгозбірень. Одночасно з формуванням систематичного каталогу почав створювати так званий цидулковий каталог до окремих частин зібрань - з питань богослів'я, філософії, правознавства, історії, географії, математики, природничих наук, витончених мистецтв, словесності, мовознавства, літератури (грецьких і римських класиків тощо), нумізматики, церковної історії та ін.
    Як перший бібліотекар бібліотеки Імператорського університету Св. Володимира, був співавтором інструкції для організації роботи університетських бібліотек (1837) щодо комплектування фонду, укладання й ведення каталогів (абеткового, систематичного, предметного, топографічного, а також каталогів рукописів, інкунабул, рідкісних і цінних видань), ініціював запровадження бібліографічних описів на кожну бібліотечну книгу з обов'язковою перевіркою її наявності на полиці.
    4 травня 1845 року Павло Йосипович Ярковський помер. Результати наукових досліджень Павла Йосиповича в бібліології, книгознавстві, бібліотекознавстві, бібліографії, мовознавстві відображено переважно у рукописних працях, які збереглися лише частково: "Елементарний курс бібліографії для учнів Волинського ліцею", "Відомості про бібліотеку Крем'янецького ліцею і про порядок в ній", "План розташування бібліотеки Волинського ліцею"; трактати "Про початок, походження і вдосконалення мов" та "Про бібліографію і необхідних для бібліотекаря знаннях оної".